Квітка кохання

НОВА ВЛАДА
Як було дві гривні сало,
Всім до одного хватало,
А як стало тридцять п’ять,
То ніде ще й не дістать.
От тобі Верховна Рада,
От тобі і нова влада!
От у хлопців апетит,
Хай живе прем’єр-бандит!
Скільки ж будуть ці жиди
З нас мітлою все гребти?
12.1.2011 р.

НАКАЗ ПРЕДКІВ
Із сивих круч Дніпра-Славути,
Із золотавих куполів
Ще й досі голос предків чути,
Який шепоче, мов з віків.
Летять над кручами століття,
Мені ж здається, що вони
Десь з Лаври линуть, як суцвіття
Людської величі й весни.
То предок так потурбувався,
Залишивши взірець краси,
А сам у куполах сховався,
Відливши в дзвони голоси.
І так як дзвін з соборів чути,
То предок всім дає наказ:
– Живіть без воєн, в мирі, люди!
Живіть і пам’ятайте нас!
11.8.1977 р.

НЕ ДАВАЙТЕ ВБИВЦЯМ ХЛІБА!
ПРИСВЯЧУЮ БАТЬКОВІ
ОЛЕКСАНДРУ ІВАНОВИЧУ
Рідна земле, як тебе орали
Танками, фугасами, вогнем!
Скільки лиха ти в житті зазнала
І однак частуєш всіх хлібцем.
Пам’ятаю, батько мій старенький
Говорив, ще як була війна:
– Рідну землю бережіть, як Неньку,
Бо вона – наш рятівник вона.
Як хотів я, як ревли гармати
І носилась смерть, як сарана,
В ямку десь упасти й полежати,
А земля стогнала, як жива.
Люди-люди! Не давайте хліба
Тим, у кого руки у крові,
Бо хоч і давненько вже мовчать гармати,
А от смерть чатує й нині по землі.
26.5.1976 р.

КОЛИ ДО НЕЇ ДОТОРКНУВСЯ
Коли до неї доторкнувся,
То я відчув її тепло,
Відчув, як кров заворушилась,
Але не знав, що то було?
19.12.2009 р.

ЩО РОБИТЬ?
Ти прикидалась так мистецьки,
Що дай Бог іншим так любить,
Отож, сьогодні й сам не знаю,
Чи буть з тобою, чи гонить?

ЩО МАЛО ЖИВ
Що мало жив – жаліть не буду,
Бо в себе не впускав Іуду.
4.4.1986 р.

ЙДЕ ПО ВУЛИЦІ ЮНАЧКА
Гладять крилами лелеки
Небо наді мною.
Йде по вулиці дівчина
З русою косою.
Я дивлюсь на ту красуню
І гукаю в поле:
– Підем, миленька, до мене
Квіточки... прополем.

ЩОБ БУЛА МОЄЮ
Я тебе засиплю цвітом,
Ніби зоряним дощем,
Аби тільки ціле літо
Ти була моєю, мем.

КОЛИ ГУДУТЬ ХРУШІ
Як же хочеться, щоб в світі
Солов’ї співали,
А дівчата кожний вечір
Всіх нас чарували.
Як над лісом хрущі гудуть,
А дрозди співають,
Отоді якраз дівчата
Хлопців вибирають.

ЗАГОРІЛИСЬ ВОГНИКИ
Світлим ранком на листочках
Загорілись вогоньочки,
І гірляндами-зірками
Скрізь вони горять над нами.
18.1.1984 р.

ГАЮ – ГАЙ
Коли був в Росії цар –
Був і примус, й самовар,
А як стали комуністи –
Ніде сісти, ніщо їсти.
А прийшли регіонали
Що лишилось й те украли.
От тобі і гаю-гай,
Кого хочеш – вибирай.
12.1.2011 р.

СТОЮ, ЧЕРВОНІЮ
Від роду мені вже давно за півста,
А й досі, як стріну тебе – мов дитя,
А ще як у міні повз мене пройдеш –
Душа молодіє і розум мій теж.
Стою, виглядаю, не знаю, де стать,
Щоб погляд твій любий очима спіймать.
А от як спіймаю, бубнявіє... кров,
Невже це і є те, що кажуть – любов?
13.7.1989 р.

МОЛОДІСТЬ ПРОСКОЧИЛА
Які красунечки у нас!
На котру глянеш – хочеться!
Я б і сьогодні всіх би вас,
Та молодість проскочила.
7.7.1989 р.

ДЕМОНИ
Є у нас такі робочі,
Що, як демони, регочуть,
І, немов душа без тіла,
Зміну швендяють без діла.
А як гроші платить Сало,
То кричать:
– Чому так мало?
14.9.1989 р.

МОЇ КОХАНІ
Мої кохані! Замість квітів
Я ладен вам себе віддать.
Беріть мене хоч цілим світом,
Тільки не смійте сумувать!
16.11.1966 р.

«КВІТОЧКА»
Як на неї подивитись,
То очей не відірвать,
Так і хочеться ту «квітку»,
Як говорять в нас, «зірвать».