Хлопець натужно ковтнув слину й кивнув.
– То що? Ти приніс чи ні? – запитала Алісія різким тоном.
Фернандіто німував, лише дивлячись на неї.
– Я замовляла яйця, молоко, хліб і дві пляшки білого вина. І ще оливкову олію. Що тут незрозумілого?
Фернандіто прочитав у очах Алісії нагальну потребу відповісти і ще раз кивнув зі скрушним виразом.
– Пробачте, сеньйорито Алісіє. Сталася помилка. Маноло каже, що все вже готово, і перепрошує. Такого більше не повториться.
Алісія клацнула кілька разів пальцями.
– Іди. Чого чекаєш?
Фернандіто ще раз кивнув і мовчки покинув їх.
– Ніколи нічого не зроблять як слід, – поскаржилася Алісія.
– Через це я й мешкаю в елітному готелі, – сказав Леандро. – Один телефонний дзвінок – і в тебе все, що потрібно.
Алісія, наче заспокоївшись, обернулася з усмішкою до Леандро.
– І чому ми завдячуємо честі бачити тебе в моїй скромній оселі замість розкішних апартаментів «Паласу»?
– Я сказав би, що скучив за твоїм сарказмом, але насправді я привіз хороші й погані новини.
Алісія перезирнулася з Варґасом, який лише кивнув.
– Присядь, будь ласка. Це тобі не сподобається, Алісіє, але я хочу, щоб ти знала: це не моя ідея і я нічого не міг вдіяти, щоб уникнути цього.
Алісія помітила, що Варґас немовби зіщулився.
– Уникнути чого? – запитала вона.
Леандро поставив чашку на стіл і зробив паузу, неначе набираючись духу, щоб повідомити те, що мав.
– Три дні тому поліціянти, які проводять розслідування, виявили, що протягом минулого місяця дон Маурісіо Вальс тричі спілкувався по телефону з сеньйором Іґнасіо Санчісом, генеральним директором «Метробарни». Того самого ранку під час обшуку мадридського відділення компанії знайшлися документи, які вказують на те, що між Іґнасіо Санчісом та доном Маурісіо Вальсом було здійснено кілька операцій купівлі-продажу акцій Іпотечного банку, материнської компанії «Метробарни». Згадані операції, на думку фахівців, проведено з численними порушеннями, і немає жодних свідчень, що про ці угоди було повідомлено, як належить, у Банк Іспанії. Один із реєстраторів центробанку, якого опитала поліція, стверджує, що нічого не знає про подібні операції і не реєстрував їх.
– А чому нас про це не повідомили? – запитала Алісія. – Я гадала, що ми теж беремо участь у цьому розслідуванні.
– Тут немає провини ні Хіля де Партери, ні поліції. Це було моє рішення. На ту мить я ще не знав, що ваше розслідування виведе іншою дорогою на Санчіса. Не дивись так на мене. Коли Хіль де Партера сповістив мене про це, я вирішив за краще почекати, доки поліція не доведе, що ми маємо справу з важливими для справи фактами, а не якоюсь звичною фінансовою махінацією поза межами наших повноважень. Якби стало відомо про зв’язок цих подій зі зникненням Вальса, звісно, я розповів би тобі про них. Але ви нас випередили.
– Я достеменно так і не зрозуміла суті цієї оборудки… Що за акції? – запитала Алісія.
Леандро жестом закликав її до терплячості й повів розповідь далі.
– У ході дальшого розслідування виявилося більше випадків сумнівних транзакцій між Санчісом і Маурісіо Вальсом. Більшість угод стосувалися купівлі-продажу боргових зобов’язань і частки власності в Іпотечному банку. Проводилися вони протягом майже п’ятнадцяти років за спиною ради директорів та адміністрації банківської установи. Мова йде про велетенські суми. Мільйони песет. На прохання, а радше за наказом, Хіля де Партери я вирушив учора ввечері до Барселони, де поліція була готова не сьогодні-завтра затримати й допитати Санчіса. Є підстави сподіватися на підтвердження версії про те, що кошти, отримані завдяки оборудці з емісією боргових зобов’язань Іпотечного банку, Вальс використав для виплати кредиту, який узяв, щоб придбати землю в Сомосаґуас і побудувати собі приватне помешкання, «Віллу Мерседес». Поліційний звіт вказує на те, що Вальс протягом багатьох років шантажував Санчіса, щоб заволодіти грошовими фондами, виведеними незаконним способом з балансу банку та пов’язаних із ним компаній. Грошовими фондами, які Санчіс замаскував фіктивними транзакціями між непрозорими компаніями, щоб приховати справжнє призначення коштів.
– Ти кажеш, що Вальс шантажував Санчіса. Чим?
– Це ми зараз намагаємося з’ясувати.
– Тобто все це лише через гроші?
– Усе, як завжди, хіба ні? – відказав Леандро. – Певна річ, сьогодні вранці хід справи пришвидшився, коли капітан Варґас повідомив мені результати вашого розслідування.
Алісія пронизала Варґаса ще одним поглядом.
– Я щойно розмовляв із Хілем де Партерою, і ми порівняли здобутки поліції з вашими. Цієї миті вживаються відповідні заходи. Мені шкода, що це сталося, коли тебе не було, але чекати ми не могли.