– Будь ласка, не треба, не…
Голос Санчіса захлинувся у вереску, коли чоловік, що порався з генератором, причепив затискачі до геніталій фінансиста.
– Не плач, чоловіче, ми ж тобі ще нічого не зробили. Ану подивися на мене. В очі. Дивися мені в очі.
Санчіс, хлипаючи, як дитина, звів погляд. Ендайя всміхнувся.
– Ось бачиш, Санчісе. Я твій друг. Між нами не має бути жодних таємниць. Ти допоможеш мені, а я тебе доправлю додому, де на тебе чекає дружина, туди, де ти й маєш бути. Ну-ну, не плач, чоловіче, не плач. Я не люблю, коли іспанці плачуть, чорт забирай. Тут плачуть лише ті, хто має що приховувати. Але ж нам немає чого приховувати, правда? Між нами немає таємниць. Тому що ми друзі. І я знаю, що Маурісіо Вальс у тебе. І я тебе розумію. Вальс – покидьок. Авжеж, авжеж. Я не соромлюся це визнати. Я бачив документи. Я знаю, що Вальс тебе змушував порушувати закон. Продавати акції, яких не існує. Я не розуміюся на цих справах. Фінанси – то не моя парафія. Але навіть такому нетямі, як я, зрозуміло, що Вальс примушував тебе красти заради своєї вигоди. Скажу тобі навпрямець: цей тип, міністр він чи ні, – справжнісінький пройдисвіт. Це тобі кажу я, а я на цьому знаюся, бо таких пройдисвітів бачу щодня. Але ж тобі відомо, як у нас все влаштовано. Ти важиш стільки, скільки важать твої друзі. Так уже воно повелося. А у Вальса друзів багато. Друзів, які при владі. Але всьому є край. Настає мить, коли треба сказати «досить». Ти хотів відновити справедливість власними руками. Слухай, я тебе розумію. Але це була помилка. Для цього є ми. Це наша робота. Єдине, чого ми зараз хочемо, – це відшукати цього шахрая Вальса, щоб усе вияснити. Щоб ти зміг піти собі додому, до своєї дружини. Щоб кинути Вальса до буцегарні й змусити його відповісти за все, що він вчинив. І щоб я міг собі спокійно піти у відпустку, яку вже запланував. Та й по всьому. Ти тямиш про що я, еге ж?
Санчіс спробував щось сказати, але зуби йому цокотіли так сильно, що слів неможливо було розібрати.
– Що ти кажеш, Санчісе? Через ці твої дрижаки, я тебе не розумію.
– Які акції? – зрештою спромігся вимовити фінансист.
Ендайя зітхнув.
– Ти мене розчаровуєш, Санчісе. А я-то гадав, що ми з тобою друзі. А друзі не ображають один одного. Так не годиться. Я хочу розібратися з цим по-хорошому, тому що в глибині душі розумію, чому ти це зробив. Інші, може, не розуміють, але я розумію. Бо я знаю, що це таке – мати справу зі сволотою, яка вважає себе вищою за всіх. І я дам тобі ще один шанс. Тому що ти мені подобаєшся. І дозволь дати тобі дружню пораду: іноді треба дуже добре подумати, перш ніж вдавати з себе героя.
– Я не знаю, про які акції ви мені кажете, – пробелькотів Санчіс.
– Не скигли мені тут, дідько тебе дери. Хіба ти не бачиш, у яке незручне становище ставиш мене? Я мушу вийти з цього приміщення з результатами. Хіба це так важко зрозуміти? Насправді все дуже просто. Коли життя грає тебе в дупу, найрозумніше зробитися педерастом. А тебе, мій друже, життя ось-ось добряче виграє. Тому краще не ускладнюй. На цьому стільці сиділи чоловіки в сотню разів міцніші за тебе. Ніхто не протримався довше ніж чверть години. А ти лише білоручка. Не змушуй мене робити те, чого я не хочу робити. Прошу тебе востаннє: розкажи, де ти його тримаєш, і ми розійдемося по-хорошому. Цього самого вечора ти знову будеш удома, разом зі своєю дружиною, цілий і неушкоджений.
– Будь ласка… Не робіть їй нічого… Вона хвора, – став благати Санчіс.
Ендайя зітхнув і помалу наблизив своє обличчя до Санчісового так, що між ними лишилося кілька сантиметрів.
– Слухай-но, нікчемо, – промовив він куди холоднішим тоном, ніж раніше. – Якщо ти мені зараз не скажеш, де Вальс, я підсмажуватиму твої яйця доти, доки в тебе з усіх дірок лайно не полізе, а потім я візьму твою шльондру-дружину і розпеченими кліщами буду здирати їй з кісток м’ясо, повільно, щоб вона знала, що у всьому винен плаксивий слинько, за якого вона вийшла заміж.
Санчіс заплющив очі й заскавулів. Ендайя знизав плечима й підійшов до генератора.
– Ну як знаєш.
Фінансист знову вдихнув той металічний запах і відчув, як підлога вібрує під його ногами. Кілька разів блимнула лампочка. Опісля було лише полум’я.