Еліс напружено думала.
— Як саме Кретьєн описав Грааль?
— Якось непевно. Змальовує Грааль радше як блюдо, а не чашу, як середньовічне gradalis, з якого походить старофранцузьке gradal або ж graal. Ешенбах пише ясніше — grál, себто камінь.
— То звідки ж походить ідея, ніби Святий Грааль є чашею, якою користувався Христос на Таємній вечері?
Одрік схрестив пальці й відповів:
— Інший автор на ймення Робер де Ворон написав віршовану історію про Йосипа з Аріматеї десь між роком написання Кретьєнового «Персеваля» та 1199 роком. Там Ворон зображує Грааль не тільки як посудину — чашу, яку використовували на Таємній вечері та яку він називає san greal, — а й наповнює її кров’ю, взятою під час розп’яття Христа. У сучасній французькій мові sang réal, означає «справжня», або ж «королівська» кров.
Одрік замовк і поглянув на Еліс.
— Для охоронців Трилогії лабіринту ця лінгвістична плутанина — san greal та sang réal — стала дуже зручним прикриттям.
— Одначе Святий Грааль є лише міфом, — уперто промовила Еліс. — Він не може бути правдою.
— Святий Грааль справді є міфом, — відповів Беяр, уважно глянувши на Еліс, — привабливою казкою. Якщо ви придивитеся пильніше, то побачите: всі ці історії постають тільки прикрасами однієї теми. Це лише середньовічна християнська концепція жертвоприношення й пошуків, що веде до свободи та спасіння. Святий Грааль, у християнських термінах, радше духовно, символічно представляв вічне життя, аніж був чимось таким, що слід сприймати буквально. Саме завдяки офірі Христа й милості Господній людство зможе жити вічно, — Одрік посміхнувся. — Проте існування Грааля також поза сумнівами. Правду про нього заховано на сторінках Трилогії лабіринту. Ось чому охоронці Граалю, Noublesso de los Seres, віддавали свої життя, щоб зберегти таємницю.
Еліс потрусила головою, не вірячи своїм вухам.
— То ви кажете, що Грааль це зовсім не християнська концепція? Що всі ці міфи та легенди побудовані на... нерозумінні?
— Скоріше на хитрощах, аніж на нерозумінні.
— Одначе дві тисячі років точилися суперечки про те, чи існує Святий Грааль. Якщо тепер стане відомо, що міфи про Грааль є не просто правдою, а й... — Еліс замовкла. Їй самій було важко повірити у власні слова, — що це зовсім не християнська реліквія, я навіть не годна уявити...
— Грааль — це еліксир, що здатен як лікувати, так і значно подовжувати життя. Але з певною метою. Його було винайдено близько чотирьох тисяч років тому в Давньому Єгипті. І ті, хто винайшов його, і ті, що знали про його силу, усвідомлювали: його таємницю потрібно тримати геть подалі від усіх, хто схотів би скористатися ним у своїх цілях, відмінних від цілей інших. Святе знання було записано ієрогліфами на трьох різних папірусах. Один із них докладно описував план кімнати Граалю, самого лабіринту; другий — перелік складників, потрібних для приготування еліксиру; а третій містив заклинання, за допомогою яких еліксир перетворювали на Грааль. Ці три Книги поховали в печері за стародавнім містом Аваріс.
— Єгипет, — швидко повторила Еліс, — коли я виконувала деякі дослідження, намагаючись зрозуміти, що ж я бачила, то дивувалася тому, як часто з’являлися згадки про Єгипет.
Одрік кивнув.
— Папіруси написано класичними ієрогліфами — самий термін «ієрогліф» означає «Господні слова», або ж «священна мова». Коли велика єгипетська цивілізація почала занепадати і руйнуватись, уміння читати ієрогліфи було втрачене. Знання, що містилося на папірусах, збереглося, проте його передавали з рук в руки від одних охоронців до інших через покоління. Спроможність читати закляття та викликати Грааль загубилася.
Такий поворот справ не був спланованим, але він, своєю чергою тільки додавав ще більшої таємничості, — вів далі Беяр. — У дев’ятому столітті нашої ери арабський алхімік Абу Бакр Ахмед-ібн-Вагшіяб розшифрував ієрогліфи. На щастя, Хариф, Navigatairé, усвідомлюючи цю небезпеку, зміг перешкодити його спробам поділитися тим знанням з іншими. Тоді було лише кілька навчальних осередків, і народи спілкувалися між собою повільно й ненадійно. Потім папіруси викрали, привезли до Єрусалима і заховали в підземних печерах на Сепалських рівнинах.
З 800 року аж по 1800 рік ніхто не спромігся розшифрувати ієрогліфи. Ніхто. Їхнє значення розкрили, коли підчас наполеонівського військово-наукового походу до Північної Африки 1799 року було виявлено напис трьома мовами — святою мовою ієрогліфів, тодішньою розмовною єгипетською та давньогрецькою. Ви коли-небудь чули про Розету?