Останнє речення, яке написав Андре. Потім він, мабуть, помер, відкинувшись у кріслі на вежі, втупивши погляд у гладінь ставка.
Молода жінка знову зосередилася на своєму посвідченні особи. Ця інша вона — Лізанна — не могла безслідно зникнути. Вона, мабуть, заховалася, причаїлася десь у темному куточку її мозку, налякана. Віра знала, що багато психічних захворювань виникають через травму. Але що за чудовисько могло змусити Лізанну зникнути? Яка лиховісна істота ховалася біля її будиночка в лісі? Це теж витвір її уяви чи реальність?
Вона не знала, скільки просиділа на місці під владою свого відчаю, але коли підвела вологі очі, сонячні промені вже розсіювалися між похиленими стовбурами. Мабуть, вже за третю. За годину спаде темрява. Вона не могла більше сидіти в цій морозильній камері. Віра встала, поклала блокнот у кишеню і наділа рюкзак.
На неї чекала довга й болісна хресна дорога.
51
Коли Жеремі Теобальд прийшов до тями, Аріадна пішла обшукувати тісне захаращене приміщення, яке слугувало йому водночас і вітальнею, і спальнею. Очевидно, вона перервала його, коли він малював план чогось схожого на модифіковану діжку, призначену для занурення під воду.
Ідея майбутнього шоу, без сумніву. Аріадна відчинила шафу — та виявилася заповнена порнографічними дисками й журналами. На одній полиці лежала купа фотографій. Її фотографій. Ось вона виходить із дому в Ле-Менілі. Сідає в машину, прикладає телефон до вуха… Зовсім свіжі світлини.
Потім вона відчинила дверцята соснової шафи, що стояла поруч з ліжком, і побачила за розвішаним одягом свинячу маску. Схопила її з огидою. Це була та сама маска з фільму. Латексна бридота з дірками для очей, ніздрів і рота.
Позаду неї жестикулював Теобальд, чіплявся пальцями за трос велосипедного замка на шиї.
— Чого тобі треба, чортова шльондро?
Аріадна підійшла й присіла перед ним. Подивилася на нього з презирством.
— Скільки нещасних дівчат ти скалічив, зґвалтував чи вбив? Я мала стати однією з твоїх жертв?
Трос так туго натягнувся на його шиї, що на скроні набухла товста синя вена. Можливо, Аріадні слід було послабити зашморг, але це не мало значення. Не велика біда, хай мучиться. Здохне — то й здохне.
— Іди в сраку… — процідив він.
— Поясни мені, чому ти це робиш. Ти, Мельцер і решта виродків, які є на відео. Заради чого ви її катували? Заради чого вбили й покинули цю жінку в огидному підвалі?
Незважаючи на ситуацію, Теобальд однак примудрився натягнути на свою пику хвору посмішку. Вона могла заприсягтися, що він зловтішається.
— Бачу, ти була у Мельцера… Але, схоже, не бачила старого нагорі! Він, мабуть, теж у дуже поганому стані… Ми подбали про те, щоб він спокійно помер у своєму ліжку. Ін’єкція калію — і адью! Деякі люди вміють це робити, знаєш? Обдурити поліцію і науку… Мельцер схибив, коли просрав довбану плівку. Він мусив забрати свої секрети з собою! І заплатити! Як і ти! Ти заплатиш!
Він блискавично розставив ноги, зімкнув їх навколо Аріадниної шиї і кинув її на землю. Потім схопив її руками за волосся. Вона пручалася і відштовхувалася з усіх сил. А ураз почула булькотання. Тиск ослаб, обличчя Теобальда стало багряне. З його гортані долинало дивне шипіння. Він був схожий на рибу, яка викинулася на берег, намагаючись отримати кисню.
Коли він знову став дихати нормально, кинув на неї погляд, сповнений ненависті.
— Суко, ми тебе вб’ємо. Ти хіба не розумієш?
— Хто «ми»? Хто той тип з головою бика?
— Скоро дізнаєшся… Він прийде по тебе. І ти благатимеш його вбити тебе, як тільки зрозумієш, на що він здатен.
Аріадна знала, що він більше нічого не скаже. Цей тип звик замикатися на кілька днів в обмеженому просторі й аномальному положенні. Не кажучи вже про те, що він не боявся її. Молода жінка озирнулася довкола і задумалася. Вона пішла на кухню, наповнила каструлю водою і поставила її на стару конфорку, що працювала від газового балона. Теобальд стежив за її рухами, не відводячи очей. Коли вода закипіла, дівчина глибоко вдихнула, рішуче повернулася до нього й незворушно вилила йому на босу ногу окріп. Він закричав. А потім став задихатися ще дужче. У куточку рота з’явилася піна.
— Скільки дівчат? Падлюко, скільки нещасних жертв?! Відповідай, інакше я виллю решту тобі в пику!
Він довго кашляв. Його обличчя скривилося.
— Яка тобі користь від того, що ти це знатимеш? Ким ти себе уявила? Думаєш, ти месниця? Як та, друга дурепа? Ти бачила, як вона закінчила?