Лізанна показала хлопцеві фотографії, зроблені в Атіс-Монсі.
— Такі картини?
— Вона мені тільки розповідала про них, я їх не бачив. Але вони цілком підходять під її опис.
— Вона назвала вам ім’я художника? Наприклад, Аріадна… Це ім’я вам ні про що не нагадує?
— Ні, зовсім нічого.
— У якій галереї вона їх знайшла?
Здавалося, він порпався в пам’яті, перш ніж визнати поразку.
— Не пам’ятаю. Вибачте. Не можу згадати.
Незважаючи на розчарування, якого не змогла приховати, Лізанна попросила Генрі Кобба далі розповісти свої міркування про фільм.
— Сцени, які ми зараз побачимо, розтягнуті на тринадцять годин. На одній бобіні можна відзняти близько години матеріалу. Тобто це компіляція зі щонайменше десятка бобін, які знадобилися, щоб відзняти цю, з дозволу сказати, «вечірку».
Лізанна утрималася від коментарів. Усе це видавалося їй таким нереальним! Тринадцять годин, стиснутих у п’ять хвилин. А для тієї дівчини, яка стала жертвою психопатії купки божевільних, без сумніву, то були тринадцять годин нескінченних мук.
Генрі знову натиснув кнопку відтворення, а потім паузу. Наступний кадр показував вхід до кімнати, де з десяток чоловіків і жінок нерухомо стояли по обидва боки від великих різьблених дерев’яних дверей. Усі в ошатному вбранні — вишукані костюми, вечірні сукні. І на кожному була та сама маска, яка надавала їм одночасно гротескного і моторошного вигляду: огидна свиняча голова, схоже, латексна, одягалася на голову, наче балаклава, гарантуючи повну анонімність.
Генрі Кобб промотав ще трохи. Пауза. У кімнаті стояв довгий стіл, вкритий червоним оксамитом. На ньому лежали різні предмети: боксерські рукавички, балончик дезодоранту, вогнегасник, щітка для пилу, блендер, наперсток, електричний кабель, чашки з кольоровими рідинами — червоною, чорною, сірою…
— Якесь божевілля… Я не бачила всіх цих предметів, — сказала Лізанна.
— Сцени надто короткі, мозок не може всього зафіксувати. Але насправді ви їх чітко бачили, і, якщо все розмістити по порядку, то це має такий вигляд. І тоді ми чудово розуміємо, що сталося тієї нескінченної ночі. Зараз я покажу вам усе… Я вставив у відео примітки, де вказав реальний час, щоб дати уявлення про те, скільки часу минуло. Це досить приблизно, та все ж…
Він запустив відтворення. Послідовність кадрів була така ж хаотична, як і в оригінальному фільмі, чергувалися масштаби, але хронологічний порядок давав змогу заповнити пробіли і простежити загальну канву вечора. Чоловік із величезною головою бика переступив поріг і постав перед гостями в білому костюмі-трійці. Він підійшов ближче до дівчини й провів пальцями по її шиї. Його чорна морда обнюхала її, а великі вирячені бичачі очі блищали, мов скляні кульки. Він став розмахувати руками і, здається, щось казав присутнім. Деякі приєдналися до нього, один штовхнув тушу ногою, щоб вона гойдалася, інші пішли до буфету по шампанське. Так минула година.
О двадцять другій десять з’явилися кадри, на яких довга тонка рука бере з червоного оксамитового столика гребінець. Жінка, також у гротескній масці, делікатно розплутувала волосся зв’язаної дівчини, яка навіть не протестувала: її голова хиталася.
«Вона зовсім одурманена», — подумала Лізанна й мимоволі здригнулася. Образи, кадри, маски змушували її нервуватися. Усе це було таке патологічне…
Чоловік полоскотав дівчину пір’яною щіткою. Та засміялася. Потім з’явилася свиня у лівреї, наповнила келихи шампанським і піднесла на таці мисочки з білим порошком. Присутні «свині» випили і відійшли в куток понюхати порошок. Лізанна відчула, що пристрасті розпалюються. За масками легко було уявити хтиві погляди. Але хто ці люди?
Приблизно опівночі хтось стягнув ліву бретельку сукні й оголив груди дівчини.
Потім хтось інший — кадр вхопив чоловіка без вказівного пальця — ножем відрізав шматок м’яса від туші й вимазав ним дівоче обличчя. Здавалося, що жертва прийшла до тями. Вона почала жестикулювати. Без сумніву, бідолашна кричала, оскільки та сама особа зняла з неї трусики й запхала їй до рота. Жест, який сповістив про початок ночі абсолютної розпусти й жахіття.
До другої години ночі дівчина вже була зовсім оголена. Її тіло прикрасили гірляндами й оббризкували фарбою.