– Мудрі слова твої, сестро, – погодився Пітер, – і до того палає в мені бажання дізнатися про призначення цього стовпа, що навіть за найдорогоцінніші з найдорогоцінніших каменів Нарнії та островів не повернувся б я назад.
– Що ж, коли ми вирішили так, – мовила Сьюзан, – тоді з Асланом у серцях продовжимо наш шлях і гідно зустрінемо пригоди, що їх готує нам доля.
Тож королі та королеви рушили в гущавину, та не встигли зробити і дюжину кроків, як згадали, що дивина та зветься просто ліхтарним стовпом, а варто їм було ступити ще кроків зо двадцять, як вони помітили, що прокладають собі шлях вже не поміж зеленої хвої, а поміж хутряних пальт. Ще крок вперед – і вони, вже не королі й королеви у мисливських вбраннях, а просто Пітер, Сьюзан, Едмунд та Люсі у своєму старому звичайному одязі, ввалилися у прочинені двері шафи у порожню кімнату. То був той самий день і той самий час, коли вони залізли до шафи, ховаючись від місіс Макріді та її екскурсантів. Ті ще галасували, як і раніше, у коридорі, та, на щастя, до порожньої кімнати ніхто не заглянув, тож дітей так ніхто і не спіймав.
На цьому наша розповідь і добігла б свого кінця, коли б діти не вирішили розповісти про свої пригоди Професору, хоча б задля того, аби пояснити загадкове зникнення чотирьох пальт із гардеробу. Професор, що був чоловіком виняткового розуму, не закликав їх казати правди та не городити дурниць, як не вимагав він і доказів.
– Ні, ні, – мовив він, – не думаю, що коли б вам зараз заманулося повернулися за пальтами, то вам би це вдалося. Цим шляхом до Нарнії вам вже не потрапити. Та й навіщо вам ті пальта, коли б ви там опинилися? А? Що б ви спитали? Звичайно, одного дня ви знов завітаєте до Нарнії. Коли-небудь. Не дарма ж казали: «Коли вже король, то король назавжди». Та не намагайтеся навіть потрапити туди навмисно. Та не шукайте нові шляхи. Вони й самі вас знайдуть. І не базікайте про це багато, навіть між собою. А тим паче при сторонніх, коли не будете певні, що з ними також траплялося щось схоже. Як здогадатися? Дуже легко. Їх викриє таємниця – раптове слово чи необережний погляд. Тільки б ви самі тримали очі розплющеними. Боже мій, і чого їх тільки навчають у тих школах?
Отак і добігли кінця дива у платтяній шафі. Та коли Професор мав рацію, то пригоди у Нарнії тільки-но починалися.