Несміливі мрії її юності про велике кохання та екстаз неземних почуттів були приспані дружнім спокоєм перших років шлюбу та грою інстинктів раннього материнства. А тепер, коли вона наближалася до свого тридцятиліття, ці мрії знову оживали в ній. Як кожна жінка, вона була переконана у власній здатності пережити велику пристрасть, але не пов’язувала це зі сміливістю та необхідністю платити за пригоди неминучу ціну небезпеки. І ось у такий момент повного задоволення життям, яке вона самостійно не здатна була урізноманітнити новими відчуттями, на її шляху раптом трапився оточений романтичним ореолом митця юнак, який захотів її сильно, демонстративно та неприховано. Вперше з часів ранньої юності вона відчула справжнє і сильне збудження. Цей юнак увірвався в її налагоджене існування, у світ, в якому сповнені поваги чоловіки досі лише належно оцінювали в ній «вродливу жінку», відпускали ввічливі дотепи і злегка кокетували, але жоден із них не жадав по-справжньому її жіночого єства. Їй самій сподобалася в ньому, здається, лише тінь якогось смутку на обличчі, занадто штучно стилізованому під цікаве і привабливе. Вона не вміла відчитати цієї штучності, такої ж завченої, як техніка його робіт і як вічна замріяність, свідомо посилена трохи надмірною, удавано імпровізованою меланхолією. Вона вважала цей смуток ознакою належності до вищого світу, який уявлявся їй із прочитаних книг кольоровим і привабливим, романтичним, як у побачених на театральній сцені виставах, тож вона мимоволі визирнула за край своєї звичної чуттєвості і ситої буденності, щоб зазирнути у цей світ. Комплімент його грі, можливо, трохи надто пристрасний з погляду пристойності, який вона пустила під впливом раптової зміни настрою, змусив його підняти очі над клавішами, і вже цей перший його погляд був сміливим та чуттєвим. Вона злякалася, але водночас відчула привабливість цього страху. Потім була розмова, під час якої все здавалось їй осяяним і розігрітим полум’ям неземних відчуттів. Усе це заінтригувало її й пробудило настільки сильну цікавість, що вона не змогла опиратися спокусі зустрітися ще – цього разу на концерті. Відтоді вони бачилися все частіше, а незабаром ці зустрічі перестали бути випадковими. Досі вона не надто довіряла своїм музичним смакам, і то цілком обґрунтовано, але тепер стала для нього, справжнього митця, важливою порадницею і довіреною особою, і про це він не забував нагадувати їй при кожній нагоді. А вже через кілька тижнів після знайомства він змусив її необачно повірити, що він хоче, щоби вона і тільки вона стала першою слухачкою його нового твору в нього вдома. Можливо, таке теж входило в його плани, але посеред палких поцілунків і її несподіваної готовності віддатися йому про це забулося. Після такого неочікуваного розвитку подій її охопив переляк, таємничий ореол, який оточував її коханого досі, розвіявся, а почуття провини за мимовільну подружню зраду було частково заспокоєне втішним для марнославства усвідомленням, що вона вперше і, як їй здавалося, самостійно прийняла рішення і заперечила мораль міщанського світу, в якому жила.