— Подзвони мені, тільки-но матимеш якісь новини.
Поклавши слухавку, він відчув приплив ірраціонального оптимізму: Левантен з’ясує походження цвяхів або виявить на тілі Анн Сімоні залишки крові, ДНК якої буде у базі НАРГВ.
— Їдемо?
Перед ним стояв Кріпо, вже вбраний у пальто.
— Помчали, ти хотів сказати.
Вони спустилися сходами будинку 36. Ерван притискав до себе портфель, набитий звітами його фліків — більшість писала їх швидше за свою тінь, набираючи рапорти на лептопі в машині. Ця проза не дасть йому нудитися під час польоту до Бреста.
Він так хотів повертатися до Бретані, як руку собі відрізати.
Ґреґуар Морван вибрав прямий рейс. Всього вісім годин, аби дістатися Кіншаси.
У секції першого класу, поміж чорних дипломатів і білих бізнесменів, він крутився у своєму кріслі, молячись про сон — на додачу до своїх антидепресантів він прийняв снодійне і вже не пам’ятав, чи вони усі між собою сумісні.
Та найбільше він хвилювався за своїх рідних. За старшого — йому випало розслідувати справу, яка виходить за межі його розуміння. За молодшого у руках екзальтованих негрів. За дочку, яка стала на великий ідейний шлях знищення себе самої і своєї родини.
Він намагався заспокоїтися. Ерван був найкращим з фліків, яких він знав — після себе самого. Викрадачі Лоїка і вухом не поведуть без наказу Кабонґо. Що стосується Ґаель, вона врешті вгамується. Навіть гнів з роками набридає. А його завдання — захищати її до цього часу.
Аби трохи відволіктися, він відкрив свій комп’ютер і перечитав мейл, який Лоїк надіслав йому вночі. Жан-П’єр Кло, геолог, розбився на гелікоптері два місяці тому. Він побачив між рядків підозри сина. Скептично сприймаючи припущення про імовірне поглинання «Колтано», Лоїк радше схилявся до думки про інсайдерські махінації з акціями: стався витік інформації про сенсаційне відкриття нових родовищ, і один або кілька фінансистів захотіли «потанцювати». За такого сценарію інформаторами могли бути геологи. Втім, Морван у це не вірив. По-перше, він знав цих хлопців: справжні профі. Вони виконали його завдання і взялися за нове. По-друге, смерть Кло ще нічого не означала: сама робота в Африці — уже ризик. Він подзвонить іншим і витягне з них усе, що їм відомо.
Перевірив курс акцій: плюс два пункти. Лайно. Що йому казати Кабонґо?
Його розум затьмарився. Подіяло снодійне. Добре, що він подбав про одну деталь: подзвонив своїм агентам з ГУВБ і наказав їм ліквідувати наслідки погрому, який бамбули влаштували у квартирі Лоїка. Неприпустимо, щоб Міла і Лоренцо прийшли до помешкання з виваленими дверима і вікнами.
Він закрив комп і почепив собі на очі маску для сну. Якщо йому за годину чи дві вдасться спекатися Кабонґо, зможе сісти на вечірній літак і вже завтра буде у Парижі.
В голові пробігли думки про Людину-цвяха. Пригадав історію, слово в слово, яку розповів Ервану. Добре продумана суміш правди, брехні і замовчувань. Він знав, що його син поновить спроби. Йому необхідно триматися своєї версії, не відступати від неї ані на міліметр, з остраху відчинити двері пекла.
Крізь напівсон він повернувся до своїх нав’язливих думок: останні події були плодом чиєїсь спланованої помсти. Убивства на африканський лад, знайдений на Сірлінгу перстень, вибір Анн Сімоні, напади на «Колтано»… Хто за цим стоїть?
Він провалювався у підсвідоме, чіпляючись за примарну реальність. І тут з’явилися вони. Єдині жінки його життя.
Без одягу, з поголеними головами, вони були закопані або просто лежали скоцюрблені у борознах пересохлої землі. Вили, хоча з їхніх уст не виходило жодного звуку. Зі свастик на їхніх чолах витікав чорний гній, який просочувався у гумус і вдобрював його.
Їхні тіла, масні, наче від олії, нагадували знамениті чуттєві і водночас огидні форми перців на фотографіях Едварда Вестона. До того ж, ці створіння не мали ані кистей, ані стоп, зате в них були гачки і коріння.
Ці потвори були йому не парами, а матерями.
Він завдячував їм своїм життям.
Дежавю. Троє мушкетерів чекали на нього, як і першого разу, у кафе аеропорту. Вони вже не мали своїх довгих чорних дощовиків і явно зраділи, коли його побачили. Перед виїздом до ЗПП усі разом випили кави. Ерван був зобов’язаний їм багато чого пояснити, однак спершу попросив, аби вони розповіли про новини щодо ді Ґреко.
Самогубство офіційно підтвердили, але жодних нових свідчень його причетності до смерті Вісси не з’явилося. Холодної зброї у нього в каюті не знайшли. Жодних планів страти у комп’ютері. Жодних контактів ді Ґреко з лейтенантом Ґорсом і його лисами. Анінайменших доказів, що адмірал і курсант-пілот бачилися у п’ятницю вночі. Справу закрили, не пов’язуючи її із загибеллю копта. Слідство щодо вбивства Вісси тривало далі у послабленому режимі, втім, не призначили жодного слідчого судді, а Мюріель Дамас запросила усі матеріали справи — Верні не зрозумів для чого.