Выбрать главу

Одна Ґаель заслуговувала на його теплі почуття. Попри коники, які вона вічно викидала, попри все інше, одна вона поставала в його очах в усій своїй чистоті — з усіма своїми складнощами. Як і її парфуми, суміш «Шанель» і ще чогось, що віддавало деревом і трохи попелом, завжди створюючи враження, що вона щойно була в опері і на похороні. Золотоволоска в країні тіней.

Далі випробування продовжились: привітати його приперся комісар Фітуссі у товаристві префекта і кількох політиків, чиї імена Ерван тут же забув. Порожні слова, компліменти, обіцянки підвищення на службі… Його становище було ще кращим, ніж в його батька: поранений перед штурмом, дорікнути немає у чому.

Тепер він залишився сам, сидів на ліжку в ідіотській паперовій лікарняній сорочці, майже не торкнувшись гидкої вечері. На екрані телевізора без звуку безперервно показували зображення будинку в Локіреку і портрети загиблих.

Ідеальна атмосфера, аби перебрати в голові зловісний перебіг цього слідства. Вкотре те саме: «Операція завершилася успішно. Пацієнт помер».

Йому не було шкода тих трьох психів — хоч їхня смерть позбавила його багатьох відповідей. Він думав насамперед про Аршамбо з понівеченим обличчям, який помер на його очах. Аршамбо, висока жердина в окулярах з його божевільним поглядом, вправний моряк з притаманною йому особливою манерою проводити розслідування. Чоловік, який врятував йому життя у душових К-76. Безумовно, він заслужив на медаль посмертно, жалібну поховальну церемонію, після чого колеги швидко про нього забудуть — «Керверек» має повернутися до нормального повсякденного життя.

Ерван також думав про Верні, «стан якого стабільний», як зазначали у новинах, і про ле Ґена, який плакав над останками свого друга. Не міг перебирати ці бойові спогади вічно. Він був фліком і мав би радіти, що справу завершено, а вбивць нейтралізовано.

О сьомій вечора він отримав на електронну пошту звіт про операцію «Беґ ан Фрі» (за назвою мису поблизу), підписаний особисто безупинним і невтомним Верні. Серед багатьох доданих документів були свідоцтва про смерть Іво Лартіґе, Себастьяна Редліха, Жозефа Ірісуанґи — розтини ще тривали. А також список загиблих бійців ГВНЖ: Арно Савек, тридцять два роки, Ніколя Ґраноде, двадцять дев’ять років, Філіпп Астьє, тридцять років. Ще було п’ятеро поранених у лавах жандармів, двоє з них тяжко. Досі спеціальних операцій з такими втратами ще не було.

Верні додав короткий опис стану справ. Тривало дослідження місця згарища будинку. Наразі виявили такий арсенал: «Кольт 45», шестизарядний «Магнум 357», штурмові рушниці… Не кажучи вже про вибухівку, детонатори, гранати… Фахівцям з балістики є над чим попрацювати.

З огляду на процедуру, роботу поділили між собою різні структури: дослідницька група жандармерії Бреста, регіональна служба судової поліції Ренна, фліки з ЦБЗНО, які спеціалізуються на боротьбі зі сектами. Прокурор з Кемпера призначає слідчого суддю для перевірки й підтвердження фактів на місці. Прокуратура Парижа, зі свого боку, скеровує свою людину для вивчення серії вбивств, у скоєнні яких підозрюються «Троє божевільних з Локірека» — так називалася стаття у вечірньому «Ле Монд».

Ерван відкинув голову на подушку і заплющив очі. Він бачив у цьому розслідуванні головну справу свого життя, — рівноцінну розслідуванню його батька щодо африканського Людини-цвяха, — але матеріали слідства були недостатньо зрозумілими, а його роль зовсім не такою ж яскравою. Викрив злочинців, дізнався про їхні мутації — наразі це нікому ще не було відомо, — але його здобутки марніли у порівнянні з героїчною відвагою Ґреґуара Морвана, який самотужки, з пістолетом у руці, у віці шістдесят сім років, знищив трьох убивць.

Паперова робота — ніщо проти стрілянини. Ерван був функціонером, його батько — героєм.

Він ані разу не згадав про те, як бувалий боєць поранив його, аби врятувати синові життя. Вкотре зловживши батьківською владою. Морван не вмів діяти інакше.

Постукали у двері.

Він розплющив очі і увімкнув нічник. Один за одним до палати увійшли Одрі, Сардина і Тонфа. Кожен ніс у руках здоровенну картонну теку з документами.

— Що це?

— Резюмовані матеріали процесу над Тьєрі Фарабо від бельгійських адвокатів, — пояснив Фавіні.