— Строки давності для суду, а не для людей.
Перед очима промайнула холодильна зала клініки «Де ля Вале». Безсмертні клітинні лінії. Для зберігання власних йому не потрібен був рідкий азот: кров батька текла в його жилах, а замість азоту була ненависть.
— Я взяв відпустку, — продовжив він. — І збираюся до Африки, щоб воскресити справу Фонтана.
— Як зробиш це, то погубиш нас.
— Кого?
— Мене, твою матір, твого брата і сестру.
— А як цього не зроблю, то погублю себе.
