Він терпіти не міг високих чиновників, випускників НША і білих комірців. Усіх тих, хто забув, що історія, перш ніж потрапити на сторінки підручників, була жорстоким насиллям, вуличними сутичками, огидними політичними махінаціями.
Він ненавидів угруповання, клани і корпорації. Усіх тих, кому, щоб бути чогось вартим, потрібна кількість. Політичні партії, франкмасонів, расистів, антирасистів, зелених, профспілки, лобістів, суддів, фліків, військових, не забуваючи про євреїв, католиків, мусульман і педиків… Усе це жалюгідне збіговисько, усіх до останнього.
Він не сприймав спадкоємців, в яких не було потреби нічого нікому доводити, щоб опинитися там, де вони є, а ще менше шани мав до скоробагатьків, які вибилися в люди надто швидко і безпроблемно. Не кажучи вже про тих, хто палець об палець не вдарив, жив як паразит: підлабузників, ухильників і дуполизів усіх мастей.
Але понад усе він ненавидів журналістів. Вони були гіршими за всіх інших, тому що ні в чому не брали активної участі. Вони вказували на помилки політиків, але самі жодних рішень не приймали. Вони показували пальцем на корупціонерів, але ладні були рідну маму продати за халявний обід. Вони викривали тих, хто зрадив свою партію, але самі щоранку змінювали свою думку на перших шпальтах своїх бульварних газеток. Цим слизнякам не слід підступати до Морвана, і вони чудово про це знають. Подекуди були спроби щось там розслідувати чи облити його брудом. Найвпливовіші з них — радники з питань зв’язків з громадськістю — навіть спокусилися здобути його голову. Дитячий хор. Якщо мова про лобіювання, важелі впливу і лінчування, тут Морван був неперевершеним майстром.
Насамперед, його боялися фізично. Він не мав довгих рук, але мав залізний кулак. Одна справа напроситися на податкову перевірку, інша — втратити око або ногу.
Нині потреба нападати на нього чи погрожувати відпала. Сама сучасна доба відкинула його, як допотопний і нікому непотрібний копіювальний ротатор. Разом зі своїм гнівом і жорстокістю він став анахронізмом. Він був сином крутішої, суворішої епохи, епохи, в якій де Голль вивертався від замахів, а Помпіду тримав у кишені список тих, хто намагався переконати, що його жінка брала участь в оргіях. Часів стиснутих зубів, негайної реакції та жорстокого протистояння. Тепер президенти їли знежирений сир і скликали кабінет міністрів, аби підібрати для офіційної заяви одне просте слово.
— Пане Морван?
Перед ним з’явився секретар у фраку з фальшивим комірцем.
— Пан державний секретар готовий вас прийняти.
Він важко підвівся з оббитого золотою парчею крісла.
Карусель знову закрутилася.
Ерік Деплезен був і худим, і грубим водночас.
Це було вельми кумедне видовище.
Він був високий, стрункий, але при цьому складалося таке враження, що його покрили тонким шаром желе, як холодець з вітрини м’ясної крамниці. Правильні риси завжди засмаглого обличчя, високе чоло і зализане назад волосся, щедро змащене гелем, — і тут смалець. Бридка пика аж проситься ляпаса.
— Ґреґуаре! — вигукнув він, розкинувши руки. — Брате, наставнику!
Старий флік у відповідь на величання кивнув головою, але від обіймів ухилився.
— Сідай. Ти тут у себе вдома.
— Не клич лиха. Що ти хотів?
Деплезен відразу не відповідав. Він залишився стояти, посмішка зависла на губах, як лахміття на вішаку. Морван всівся і дивився на нього краєм ока. Він втішився, що ніколи не носив двобортних піджаків: господар кабінету у своєму костюмі від Hugo Boss виглядав, як велетенське оріґамі.
Нарешті держсекретар теж всівся. Він уперся ліктями у стіл і склав пальці дашком — мабуть, тренував цей жест перед дзеркалом, щоб мати більш статечний вигляд.
— Я хочу поговорити з тобою про «Колтано».
— Про «Колтано»?
— Мої агенти доповіли, що місцевого директора підприємства було вбито.
Морван іронічно свиснув:
— У тебе тепер є агенти?
— Не говори дурні. Так його вбили чи ні?
— Негритянські інтриги. Я не володію інформацією.
— Ти був на його похороні.
— Лише тому, що «Колтано» — це мій дім.
— Мені казали про людожерство.
— Негритянські інтриги, я ж сказав. Нсеко мав багато ворогів: розібратися у цьому неможливо, та й немає сенсу.
— Це якось пов’язано з копальнями?
— Копальні у мене під контролем. Нсеко замінять, і по всьому.