— Вам доводилося виключати зі школи лисів?
— Вряди-годи. Надто старанних хлопців, які продемонстрували надмірну схильність до насилля, або тих, які ставали неконтрольованими.
— І що з ними було далі?
— Ми не відправляли їх до Сполучених Штатів на третій рік підготовки, а переводили по службі.
— Під яким приводом.
— У формальному порядку. Ніхто з них не дізнався, що до дискваліфікації призвела їхня поведінка.
Флік спостерігав, як адмірал знову сідає за стіл і впихає під нього свої кінцівки-ходулі. Вкотре у нього з'явилося відчуття дежавю.
— Парадокс полягає у тому, — продовжив офіцер, щойно всівшись, — що якби убивцею справді був хтось з наших курсантів, ми б відразу після посвяти знали б, хто це.
— Якби ви краще дивилися за своїми вояками, жертви б не було.
— Жоден мозок не може передбачити усього. Інакше б війни тривали по кілька днів.
Щоб не втратити лице, принаймні не цілком, Ерван заговорив про конкретні факти:
— Ви знали про маневри, заплановані на ранок суботи?
— У мене тут є робочий стіл, але я не керую штабом.
— Ніхто не взяв до уваги, що ця операція є ризикованою під час проведення посвяти?
— Навпаки. «Вікенд інтеграції» обмежений територією К-76. Жоден солдат не мав виходити за межі бази. Жодних польотів не передбачалося. Якби і були якісь ризики, то радше з боку туристів, але усе було продумано. Поверніться на землю, майоре, там ви знайдете відповідальних за смерть Вісси.
Ерван підвівся, буркотячи слова подяки. Ді Ґреко розвернувся, щоб встати, але флік жестом показав йому: не треба проводжати.
Аршамбо і ле Ґен чекали на нього у коридорі. Каптенармус, який стояв збоку, подивився на годинник, вигляд при цьому мав задоволений. Несподівано для себе, Ерван вклався у визначений термін.
Насправді, якщо добре подумати, це адмірал його спровадив, коли настав час.
Вони мовчки спустилися ліфтами і знову вийшли в ніч, залиту дощем. Гвинт гелікоптера уже крутився. На злітному майданчику флік зрозумів, що погодні умови погіршилися ще більше (йому, згідно зі встановленим порядком, вбрали через голову рятувальний жилет).
— Буря? — вигукнув Аршамбо, сміючись. — Просто невеличкий шквал. Щоправда, на зворотному шляху трохи трястиме.
21 година. У штаб-квартирі «Firefly Capital» усе ще гуділи невдоволені трейдери — через різницю в часі з Волл-стріт. Коли Лоїк обрав цю назву — «Світлячок», — вона звучала вельми доречно: світлячок був один, крихітний, з бажанням сяяти у біржовій ночі. Нині він вже мав тридцять співробітників, розпоряджався бюджетом у п’ять мільярдів доларів і нагадував радше величезного блискучого черв’яка.
Лоїк підвівся і зачинив двері: він ненавидів нервову атмосферу, яка панувала у залі, де відбуваються торги. Вони верещали, заклопотано метушилися, але однаково приростали сраками до своїх крісел. У своїй величезній османській квартирі, розташованій на авеню Матіньйон, Лоїк дозволив собі облаштувати одну з кімнат у формі півкола: це давало йому таке відчуття, ніби він у стерновій рубці пасажирського лайнера. Банальність, ясна річ, але вона іноді заряджала його зранку енергією.
Вже добру годину він перебирав у думках дзвінок батька. Вкотре він дістав прочухана, який цього разу, слава Богу, зайшов не так далеко. Морван не був експертом у царині фінансових ринків і, вочевидь, дізнався від когось одну новину, справжнього значення якої не розумів: акції «Колтано» пішли вгору.
Лоїк пам’ятав часи, коли він разом із колегами ніколи не відривав очей від курсу певних акцій, — у Нью-Йорку, навіть під час перегляду бейсбольної гри, на екрані мусили світитися останні показники фондових індексів САС 40 або Доу-Джонса. Нині за розвитком тих чи інших акцій можна стежити за допомогою мобільного телефона. Лоїк більше так надто старанно за цим не пильнував і не цікавився позицією «Колтано» доволі давно. Акції й справді виросли на 20 % — імовірно, внаслідок купівлі значних пакетів за високою ціною.
Це був дуже великий стрибок, і Лоїк дивився на нього скептично. Апріорі «Колтано» нікому не було цікавим — видобувна промисловість не була привабливим бізнесом: обтяжливі інвестиції, коливання курсу, нестабільні країни, нестримна корупція… Ніколи достеменно невідомо, скільки заробляють ці загублені у глушині підприємства, а самі вони навмисне каламутили воду. Він мав усі можливості бути в курсі: адже сам перетворив «Колтано» на чорний ящик. Успішно перешкодив останнім перевіркам SEC (Securities and exchange commission) і КМРФ (Контрольної комісії ринку фінансів). Торік йому вдалося так усе закрутити, що інвестування з’їло усі очевидні прибутки.