Выбрать главу

За цими словами можна побачити якесь примарне взаєморозуміння між ді Ґреко і молодим Віссою. Адмірал мав давній пригнічений гомосексуальний потяг? Спробуємо так: Хвора Жердина призначає коптові зустріч на «Нарвалі», якимсь чином його там вирубує, зв’язує, а тоді катує гострими металевими предметами; потім ґвалтує середньовічною зброєю з шипами, видаляє йому органи, перевозить і ховає тіло у тобруці.

Не тримається купи. Насамперед, хронометраж: старша людина здійснює увесь цей кошмар за одну ніч, а потім, перед світанком, спокійно повертається на авіаносець? Неможливо. Далі, фізична сила: ця версія вимагає такої енергії, якої в старого вояки вже давно не було. І, нарешті, профіль: психопатами-убивцями не стають після шістдесяти. Хіба якщо адмірал не займався таким раніше. Бойове минуле, яке дозволяло йому безкарно вгамовувати свою жагу до крові…

Треба було копати далі і звертатися по допомогу до самих військових. На цьому етапі влада більше не могла йому відмовити у повному доступі до особистої справи адмірала.

— Ти можеш перевірити, звідки надсилалися мейли ді Ґреко? — запитав він, щоб повернутися до конкретики.

— Технічно це не складно. Але в плані законності це буде хардкор. Сервер, який використовував ді Ґреко — це сервер авіаносця і…

— Це пріоритетне завдання, — Ерван підвівся. — Перекинеш мені на флешку?

— Вважайте, що це вже зроблено.

Людина-на-милицях посвистуючи вставив флешку в один з дисків свого устаткування. Комп’ютер замуркотів. Самовпевненість і задоволений вигляд Бранелека дратував Ервана. Вони передвіщали впевненість, яка невдовзі запанує на всій базі.

Тепер він схематично бачив інший сценарій: ді Ґреко вирушив до «Нарваля», але Вісса так і не з’явився, він мав у ландах іншу зустріч; адмірал не зміг захистити свого учня. І викликані цим докори сумління теж можуть пояснювати причину його самогубства.

Але що ж тоді означає «Лонтано»?

Швидким рухом Бранелек від’єднав флешку і простягнув її Ерванові:

— Help yourself!

Перед порогом Ерван звернув увагу на годинник, який висів над дверима: 8:30. Чи варто ділитися цими новими даними з Верні та іншими, щоб трохи підживити прес-конференцію? Передчасно. Спершу треба перечитати ці тексти на свіжу голову, засвоїти інформацію, а тоді вже приступати до звіту.

Тільки-но він збирався виходити, як постукали у двері. Мовчки повернув клямку. На порозі стояв Мішель Клемант, патологоанатом. Він був загорнений у промоклий тренч і мав на голові невеличкий шотландський капелюх а-ля Шерлок Голмс. Чисто невимушена комедія.

— Що сталося?

Медик трохи скривився, помітивши побиту фізіономію Ервана.

— Маєте хвилинку? — врешті запитав той. — Мені треба з вами поговорити.

Флік кинув оком на Бранелека, який навіть голови не підняв, втупившись у свої комп’ютери.

— Ходімо зі мною.

47

Мовчки, без слів, вони знову перейшли через дворик під дощем. Починався новий день. Під ногами росли калюжі, струмки розтікалися крізь щілини тротуару. Ерван відімкнув двері до їдальні (ключ був у нього), увійшов і застав приміщення таким, як його залишив. Темним, просторим і запиленим.

Він впустив Клеманта і попросив його хвилинку почекати. Біль повернувся з новою силою. Можливо, йому варто було звернутися до лікарні, зробити рентген, проконсультуватися в лікаря — або просто попросити Клеманта, щоб той його оглянув. Себто, як робить розсудлива людина, коли відчуває, що з нею не все в порядку. Але натомість він задовольнився тим, що, покопавшись у пакунку з аптеки, видобув звідти навмання кілька пігулок і відразу їх проковтнув. Тоді увімкнув телефон, аби перевірити повідомлення. Екран мало не вибухнув йому у лице: щонайменше сімнадцять повідомлень. Ясна річ, зважаючи на сукупні наслідки смерті ді Ґреко і статті у газеті «Уест-Франс». Великим пальцем погортав далі, щоб довідатися, від кого і коли вони надійшли. Мюріель Дамас, Венк, його батько… Нема сили перечитати усі.

Клемант сів у кінці довгого столу з нержавійки. Плащ він не скинув — лише свого капелюха. У нього сіпалася права нога і тремтіли губи. Нервовий чувак.

— Я вас слухаю.

— Я продовжив обстеження черевної порожнини.

— Там, де було видалено органи?

— Саме так. Щоб ще раз оглянути внутрішні пошкодження. Виявив нові деталі.

Він дістав з кишені щільно закриту пробірку. Приміщення і далі перебувало у напівтемряві. Ерван взяв прозору трубку і підніс її проти вікна. Розрізнив там фрагменти, які важко ідентифікувати.