Маркус побачив у кутку телефонну кабіну. Забув про каву й кинувся до кабіни. Набрав номер голосової скриньки і вже хотів був залишити повідомлення, коли механічний голос автовідповідача повідомив, що в ній уже був один непрослуханий запис.
Пенітенціарій увів власний код і зачекав. Він був майже упевнений, що почує голос Клементе, коли виявилося, що той належав Космо Бардіті.
Він надіслав ще одне повідомлення після попереднього, залишеного минулого вечора. Та, на відміну від першого, тон голосу аж ніяк не можна було назвати спокійним; цього разу в ньому вчувалося глибоке хвилювання, до якого примішувався справжній, неприхований острах.
«…Нам треба негайно зустрітися… — говорив той схвильовано. — Усе значно гірше, аніж ми могли собі уявити».
Космо був дуже стривожений, здавалося, він от-от заплаче.
«Ми в небезпеці, у великій небезпеці, — повторив він. — Я не можу розповісти тобі зараз, а тому приходь до мене, тільки-но почуєш моє повідомлення. Чекатиму на тебе до восьмої, потім візьму доньку й дружину і вивезу їх з Рима».
Повідомлення закінчилося. Маркус поглянув на годинника: десять хвилин на восьму. Він міг ще встигнути, якщо поквапиться.
Тієї миті його цікавило не так відкриття Космо, як причина його нестримного страху.
3
Сандра знала Пію Рімонті.
Вони часто перемовлялися. Востаннє обмінялися думками щодо крамниці спортивного одягу. Вона теж ходила до спортзалу й збиралася записатися на курси пілатесу.
Пія не була одружена, але з їхніх розмов Сандра зрозуміла, що їй дуже кортіло завести сім’ю з нареченим, якого, якщо Сандра не помилялася, звали Іван. Пія говорила, що вдача в нього ревнива і власницька, саме тому вона надала рапорт з проханням перевести її з відділку активної служби на офісну роботу — так наречений принаймні завжди міг знати, де вона. Пія була молодою закоханою дівчиною. І попри те що завжди мріяла служити в поліції, вона охоче погодилася б на такі зміни в житті. Сандра ніколи не забула б її щирої усмішки й того, що в барі квестури вона полюбляла замовляти каву з кубиком льоду.
Після того як зранку їй довелося фотографувати оголене поранене тіло Пії, вона не могла прийти до тями. Майже механічно завершила процедуру фотоогляду місця злочину; здавалося, якась частина її єства захолола від жаху, ніби під впливом анестезії. Їй не подобалося оте відчуття, однак без такого несподіваного захисного щита вона не змогла б витримати ані хвилини.
Коли той монстр минулої ночі зрозумів, що перед ним двоє поліціянтів, він розправився з Пією особливо жорстоко. Спершу вистрілив у живіт, щоб вона не мала змоги захищатися, потім роздягнув і знущався з неї принаймні з пів години. Коли знайшли її тіло, вона була в наручниках, прикута до стовбура дерева, який обіймала обома руками. Убивця порізав їй усе тіло мисливським ножем. Стефано Карбоні дісталося менше. За словами судмедексперта, монстр вистрілив йому в груди, поціливши в артерію. Смерть була миттєва.
Коли з операційного центру спробували зв’язатися з двома агентами по рації, як то робилося зазвичай щогодини, відповіді не отримали. Тоді надіслали для перевірки поліційний патруль, який і повідомив про страшний злочин.
Загальну картину подій уже з’ясували. Було вжито всіх застережних заходів з боку квестури з метою попередження витоку інформації.
Подвійне вбивство сталося неподалік від старого відрізку Аппієвого шляху, де того вечора помітили незвичне пожвавлення транспорту. На той час це було єдиним незвичним фактом, за який можна було зачепитися.
Віцеквестора Моро аж тіпало від люті. Операція «Щит» провалилася. А смерть двох агентів обернулася для поліції цілковитою поразкою.
Окрім того, монстр ще й познущався з тіла Пії Рімонті, розфарбувавши їй обличчя пудрою та губною помадою. Можливо, і цього разу зробив фото напам’ять про свою роботу. Хай би якою була мета того ритуалу, Сандрі він видавався відразливим.
І цього разу ніяких слідів ДНК убивці, ніяких відбитків пальців.
Разом з іншими членами команди ЦОС під проводом Моро Сандра переступила поріг квестури, повернувшись з місця злочину. Ціла юрба журналістів та фотографів товклася у фоє, чекаючи саме на Моро, який без будь-яких коментарів роздратовано проштовхнувся між ними до ліфтів.
Серед присутніх у фоє Сандра помітила матір Джорджо Монтефйорі. Жінка, що так наполегливо вимагала в поліції повернути їй особисті речі сина, тепер стояла там, стискаючи в руках пластиковий пакунок, яким намагалася привернути увагу Моро.
Віцеквестор звернувся до одного зі своїх підлеглих, говорив тихо, однак Сандра розібрала його слова:
— Приберіть мені з очей оту жінку. Поводьтеся чемно, але рішуче.
Сандрі стало шкода бідолашну, однак у душі вона розуміла роздратування Моро. Убито двох їхніх колег, зараз тут не було місця для виявів психозу матері потерпілого, навіть пояснюваного болем.
— Почнімо розслідування від самого початку, — оголосив віцеквестор членам групи, що зібралися в оперативному залі й майже відразу перейшов до оновлення зазначених на стіні попередніх деталей, додаючи до них ті, що їх вони знайшли на місці нового злочину.
Убивство в сосновому лісі біля Остії
Речові докази: наплічник, альпіністський шнур, мисливський ніж, револьвер Ruger-SP101.
Відбитки пальців хлопця на альпіністському тросі й на рукоятці ножа, залишеному в грудях дівчини: він наказав йому зв’язати дівчину й зарізати, якщо той хотів урятувати собі життя.
Убив хлопця пострілом у потилицю.
Нафарбував дівчині губи (щоб сфотографувати?).
Залишає соляну фігурку поряд із жертвами (ляльку?).
Убивство агентів Рімонті та Карбоні
Речові докази: мисливський ніж, револьвер Ruger-SP101.
Убиває агента Стефано Карбоні пострілом у груди.
Стріляє в агентку Пію Рімонті, поранивши її в живіт. Потім роздягає її. Приковує до дерева наручниками, піддає тортурам і добиває мисливським ножем. Фарбує їй обличчя (щоб сфотографувати?).
Поки Моро писав, Сандра відразу збагнула різницю в деталях, зібраних у місцях першого й другого злочинів. На другому їх було менше, і вони здавалися не такими очевидними.
І цього разу убивця не залишив для них нічого. Ніяких фігурок, ніяких особистих знаків.
Закінчивши, віцеквестор звернувся до присутніх:
— Я хочу, щоб ви знайшли кожного виродка чи маніяка з попередніми притягненнями до відповідальності за сексуальні злочини в цьому місті. Ви мусите всіма правдами й кривдами витягнути з них усе, що їм відомо. Ми повинні ще раз переглянути їхні справи, слово за словом, перевірити, якщо виникне потреба, усі їхні пересування протягом останніх років. Хочу знати те, що є в їхніх комп’ютерах, які сайти вони відвідують, над якою бридотою мастурбують. Отримаємо роздруківку їхніх телефонних номерів, зателефонуємо на кожен номер — на всі до одного! — аж поки щось не з’ясується. Вони повинні почуватися під прицілом, загнаними в куток. Наш монстр не міг вигулькнути нізвідки, у нього повинно бути якесь минуле. А тому перечитайте звіти та протоколи розслідувань, прискіпуйтеся до кожної дрібниці, що впаде в око. І принесіть мені щось на цього сучого сина.
Моро завершив прочухана, гепнувши кулаком об стіл.
Планерка закінчилася.
Сандрині підозри дістали підтвердження: у них не було ніяких зачіпок. Від цієї думки стало тривожно на серці. У душі знала, що не лише вона так почувалася. На обличчях колег відбивалася та сама збентеженість.
Поки всі виходили із зали, вона на мить зустрілася поглядом з комісаром Креспі. Вигляд у літнього поліціянта був замучений — так, ніби події останніх днів стали для нього важким випробуванням.