— Агов, красуню! — почула вона раптом чийсь веселий вигук. — Що продаєш?
Еріка глянула затуманеними від сліз очима вниз і зненацька виявила молодого хлопця просто перед їхнім візком.
Він стояв і посміхався на весь рот. Темно-каштанове волосся безладно спадало нижче пліч, і він був схожий на дикуна; засмагле, обвітрене обличчя тільки підсилювало це враження. Сухорлявий, високий — на вигляд йому було років двадцять п'ять. Червоно-брунатний кілт відкривав сильні мускулясті ноги, на плечі був недбало накинутий тонкий коричневий плед. Еріка мимоволі замилувалася його гордою поставою та широкими плечима.
Він підморгнув, і розгублена дівчина від несподіванки голосно потягла носом. О Боже, який, мабуть, кумедний у неї зараз вигляд! Тієї ж миті вона відчула злість на себе, на всіх людей навколо, а особливо — на цього незнайомого шотландця. Ще один хоче познущатися з неї? Чого причепився?
Хлопець і далі дивився на неї так само безтурботно й так само посміхався. Посмішка в нього була гарна — щира, білозуба, а очі дивного світло-карого, майже бурштинового кольору. Еріка, демонстративно не звертаючи на нього уваги, взялася діловито перебирати яблука.
— Яка ти непривітна. Може, даси мені яблучко? — молодий нахаба підійшов ближче. — Чи назвеш своє ім'я?
Якщо вона й розгубилася, то лише на мить. А тоді взялася в боки, звисока глянула на парубка.
— Я не називаю свого імені всіляким голодранцям із гір, — відповіла так гордовито, як тільки могла. — А щодо яблук, то я тобі не Єва, та й на Адама ти не надто схожий.
Навколо розкотився дружний регіт торговців.
— Так, дівчино! — схвально вигукнула молодиця, яка торгувала поряд вівсяними коржами. — Гостренький язичок у красуні! Маєш, парубче!
Хлопець попри очікування нітрохи не розгубився. Навпаки — клацнув язиком і поклонився перед візком, на якому сиділа Еріка.
— Я й не знав, що до нас завітав сам найсвятіший єпископ у спідниці! Он як знає Святе Письмо! — хлопець зобразив на обличчі переляк. — О ні, напевно, це сама королева! Даруйте, ваша величносте! — блазнював він.
Тепер усі реготали з Еріки. Шотландці взагалі полюбляли подражнити одне одного, це вона знала. Цей народ завжди цінував гарний жарт. Навколо візка миттю зібралася юрба цікавих, яким кортіло послухати, хто переможе в жартівливому змаганні.
У Еріки почала зріти одна думка… Цей нахаба дуже вчасно з'явився! Принаймні, навколо них зібралася купа можливих покупців.
— Приємно мати справу з чемним і шляхетним лицарем, — вона величаво схилила голову, глянула на парубка. — Напевне, твій пишний і неприступний замок неподалік звідси, а сам ти принц, що прибув на бал інкогніто…
— Атож, принц! Городній! Той, що горобців ганяє! — вигукнув хтось у юрбі, і всі радісно загоготіли.
Еріка чудово грала свою роль, зображаючи надуту й поважну особу, так що всі навколо зо сміху аж покотилися.
— Мабуть, я подарую тобі яблуко за твою здогадливість, — милостиво мовила вона. — Розповідатимеш своїм дітям колись, що отримав його з рук самої королеви!
Вона недбало вибрала з купи найбільше гарне яблуко з рожевим боком і простягла юнакові. Юрба вибухнула вітальними вигуками, ніби й справді хлопця нагородила сама її величність.
Молодий шотландець, не відриваючи погляду від Еріки, потягся за яблуком. Вона не встигла відсмикнути руку, й він легко спіймав її. На мить здалося, що вона попалася в сталевий капкан. Шотландець тримав так міцно, що вирватися було неможливо. Її охопило щось схоже на паніку, але зненацька дівчина відчула, що його шорстка й тепла рука стала чомусь надзвичайно ніжною. Начебто величезний звір ласкаво лизнув її язиком… І серце лунко та гаряче вдарилося в груди, ніби важкий церковний дзвін.
Еріка відчула на собі палкий погляд незнайомця, і якоїсь миті їй здалося, що ті бурштинові очі бачать її наскрізь, начебто вона скляна. Кров ударила їй в лице, вона відчайдушно зашарілася й випустила яблуко. Хлопець відпустив її та спритно підхопив його в широку долоню.
— Це й справді королівський дарунок, — сказав він серйозно, і в глибині його світлих очей щось спалахнуло. — Але, може, ми якось удвох розповімо дітям про те, як я його отримав, — тихо, так, що почула тільки дівчина, додав шотландець.