Так, невесело. Еріка розчаровано відкинулася назад. Залишалось тільки чекати… Може, Дональд встигне зібрати підмогу й повернеться, щоб виручити її? Вона прикинула час, потрібний, щоб дістатися до Беверлі й назад, і зітхнула. Ні, вони не встигнуть. Відчай знову почав опановувати її. Цікаво, нагорі день чи ніч? І скільки часу вона пробула в нестямі? Може, гості вже роз'їжджаються й незабаром сюди з'явиться сам Колін Маклейн, щоб віддати наказ підняти її на дротики…
Раптом їй почулося якесь тихе шарудіння в коридорі. Еріка напружила слух. Так і є! Хтось тихенько відмикав зовнішні двері. Серце в дівчини скажено забилося. Хто це може бути? Навряд чи хазяїн замку навшпиньки скрадатиметься до ув’язненого… Намагаючись рухатися тихо, вона підійшла до віконця й мало не відсахнулася, коли побачила в ньому лукаву пичку тієї самої служниці, котра приносила їм обід. Щоправда, тепер дівчисько змінило свій дурнуватий ковпак на ще дурніший чепець і розчесало волосся.
— Привіт, красунчику, — прошепотіла вона й дурнувато захихотіла.
Еріка ледве стрималася, щоб не послати її подалі. Ото дурепа! Це ж треба, заграє з нею, начебто вона прекрасний лицар в ув'язненні! Теж мені, леді Гвіневера…
Дівка тим часом солодко посміхнулася й по-змовницьки прошепотіла:
— Ось, поки Робін спить, я прийшла тебе провідати. У замку всі перепилися, то я й вирішила: а спущусь-но сюди, подивлюся, як ти тут. Принесла тобі смачненького. От…
Вона полізла за пазуху й вийняла просто звідтіля трішки об'їдену курячу ногу. Але побачила, що співрозмовник застиг стовпом, глянула очікувально та підморгнула. Еріка болісно ковтнула та нарешті знайшла в собі сили посміхнутися у відповідь.
Вона прийняла подарунок, узялася жувати тверде м’ясо, намагаючись не дивитися на служницю. І раптом у її мозку блискавкою спалахнув здогад. Це її єдиний шанс! У Еріки почав складатися божевільний план. Так, звичайно, це жахливо нерозумно, але чому б і ні? Ця дурепа хоче романтики, а їй треба якось вибратися з льоху. То чому б не з допомогою дурненької служниці?
— Від усього серця дякую вам, прекрасна леді, — намагаючись говорити низьким голосом, сказала Еріка.
Очевидно, такі слова викликали в дівки цілковитий захват. Вона здивовано закліпала своїми банькатими очима й стала невловимо схожа на вівцю.
— Господь винагородить вас, — Еріка приклала руку до серця й відважила служниці уклін, гарячково силкуючись пригадати, як ту звуть. — А я буду вдячний вам до кінця свого життя. Ваша краса ніщо в порівнянні з вашою неземною добротою, прекрасна Мейзрі.
Служниця навіть рота розтулила від замилування. «Не перестаратися б, — подумала Еріка, — бо вона мене зовсім не зрозуміє».
— Оце ти, красунчику, сказав, — кокетливо накручуючи солом'яне пасмо на брудний палець, промовила куховарка. — Так зі мною ще ніхто не балакав. Щиро кажучи, ти мені теж відразу припав до вподоби. Скажи-но краще, хто ти і як сюди потрапив?
— О, це дуже сумна історія, — Еріка гарячково порпалася в пам'яті, намагаючись пригадати якусь підходящу легенду. — Мене звуть Гілберт, я лицар із дуже старовинного й славетного роду. Е-е-е… нехай це вам не здасться дивним, люба леді, але я намагався зіпсувати весілля.
— Зіпсувати весілля?! — очі в дівки мало не вилізли з орбіт, так що Еріка навіть трохи налякалася за їх цілість. — Весілля хазяїнової дочки?
— О так, — сумно підтвердила Еріка. — Та лиха доля не дала мені здійснити свій задум.
— Ти хочеш сказати, що Філ добряче тріснув тебе по голові руків'ям меча й ти не зміг потрапити в замок? — нервово перепитала Мейзрі. — Але навіщо тобі треба було псувати весілля Енні Маклейн? Ти що, закоханий у неї? Врахуй, вона заручена зі своїм нареченим ще з колиски!
Служниця підозріливо втупилася в лжелицаря, її щоки зарожевіли.
— Ні, звісно ні, — з пафосом прорекла Еріка, стаючи в гордовиту позу. — Я не закоханий у неї. Я лише хотів допомогти… своєму другові.
— Другові? — голосно перепитала Мейзрй, яка на мить забула й про сплячого Робіна.
— Тихше! Звичайно, другові. Мій друг давно закоханий у Енні. Й вона в нього теж! — натхненно брехала Еріка. — Вони таємно зустрічалися… Отож, він почув, що її віддають заміж, і страшенно зажурився. Просто душу ладен був віддати, тільки б побачити Енні.