Перетнути пів-Шотландії у чоловічому одязі, голодувати… Жах! Треба поводитися з нею лагідніше… Але як тут стримаєшся?! Це просто дике звіря, котре й не підозрює, здається, що на світі існують гарні манери чи хоча б звичайнісінька ввічливість!
Маргарет попри зовнішню суворість була жаліслива, до того ж, це таки рідна кров, її небога — все, що лишилося їй від сестри. Але водночас уся її душа повставала проти думки, що ця кошлата напівдика істота оселиться в її домі, поруч із її дітьми… Та що ще Дункан скаже! Зайвий рот ніяк його не потішить.
Леді спробувала ще раз опанувати себе. Адже це її обов'язок — дати притулок дівчинці. Вона згадала, як та ридала, увіткнувшись їй у фартух, і в очах знову по-зрадницьки защипало. Бідолашна Ейлін, бідолашний Родерік! Як сумно скінчилося їхнє кохання. Мала Еріка — ось і все, що лишилося від того палкого почуття. Так, дівчинка зовсім не вміє поводитися, але вона ж не винна… Адже Ейлін загинула, коли та була зовсім крихітна, звідки ж узятися тут гарному вихованню? Вона нестримана, але не зіпсута й, зважаючи на все, не брехуха.
— Скажи, а що ще ти вмієш? — якомога м'якше запитала жінка. — Що ти добре стріляєш із лука, це я вже зрозуміла. А ще?
Еріка замислено накопилила губи, приклала пальці до кутика рота. Маргарет здивовано похитала головою: цей жест так нагадав їй Ейлін, що на мить здалося, ніби перед нею сидить улюблена молодша сестричка. Тільки Ейлін завжди була охайною, а це просто чортеня якесь!
— Ну, ще я вмію дряпатися по скелях і деревах, — невпевнено почала перераховувати дівчина, — наслідувати голоси птахів… Скакати на коні без сідла, кидати кинджал… Набагато краще я вправляюся з пращею. Тут зі мною ніхто не зрівняється, — хвалькувато додала вона.
Маргарет із жахом дивилася на неї.
— Можу сплести мотузку та вилізти нею куди завгодно, добути з гнізда пташині яйця, — провадила Еріка, — пірнати й плавати. Ще я добре готую. Ну, і вмію читати й трішки писати.
— Уже трохи легше, — вражено промовила тітонька Мег, — скажи, а чи знаєш ти які-небудь молитви?
— Звичайно! — з ентузіазмом вигукнула дівчина. — «Отче наш», «Богородицю». Наш священик, отець Годвін, навчив мене всього, не дивіться, що я не помолилась перед їжею. Просто я була дуже голодна.
— Слава Богу, ти не така безнадійна, як мені здалося спочатку, — з помітним полегшенням сказала Маргарет.
Вона замовкла, замислено перебираючи чотки на поясі. Еріка раптово стала серйозною, відклала ложку, проте не забула перед цим ретельно облизати її.
— Тітонько, що ви вирішили зі мною робити? — навпростець запитала вона.
Маргарет здригнулася. Нічого не скажеш, дівчинка таки надто непередбачувана. Схоже, зовсім не має поваги до старших. Цікаво, скільки їй років? На вигляд така худа… Там, на подвір'ї, пані прийняла її за хлопчиська, якому не більше тринадцяти.
— Скажи, дитино, скільки років тобі сповнилося? — замість відповіді поцікавилась вона.
— П'ятнадцять. Незабаром виповниться шістнадцять, — серйозно заявила Еріка. — То що ж ви скажете мені?
Мег невдоволено поморщилася.
— Еріко, ти не повинна так говорити зі мною, — повчально мовила вона. — Пробач, але ти кепсько вихована. Дозволь тобі це сказати. Не можна перебивати старших або грубіянити їм, а тим більше — квапити їх. Хоча тобі незабаром і шістнадцять, а поводишся ти, як десятирічний хлопчисько. Це жахливо! Юна леді повинна бути скромною і слухняною.
— Усе зрозуміло, — скрушно зітхнула Еріка. — Я вам не потрібна, і ви мене виганяєте. Я так і знала.
Її величезні зелені очиська наповнилися слізьми, які швидко закапали на стіл, немов горошини. Куди тепер їй іти? Звичайно, як вона могла вирішити, що такій знатній леді, як її тітонька, припаде до вподоби замазура!
— Нічого ти не зрозуміла, — з досадою мовила Маргарет. — Я не збираюся виганяти тебе! Ну ходи сюди та перестань рюмсати.
Вона притягла до себе Еріку, погладила по голові.
— Насамперед тебе потрібно вимити як слід, — додала вона, відразу з побоюванням відстороняючись від племінниці та непомітно витираючи пальці об поділ. — А вже потім я покажу тобі твою кімнату й ліжко. Одяг твого розміру в мене знайдеться… Мері виросла зі своїх дитячих суконь, а тобі вони будуть якраз.