«Коронація Слова» створює для вас нову хвилю української літератури яскраву, різножанрову, захоплюючу, яка є дзеркалом сьогодення і скарбом для майбутніх поколінь.
Міжнародний літературний конкурс романів, кіносценаріїв, п'єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова» був заснований за підтримки бренду найпопулярнішого українського шоколаду «Корона». Головна мета конкурсу — сприяння розвитку новітньої української культури.
Література, кіно і театр обрані не випадково, адже саме ці жанри є стратегічними жанрами культури, що формують і визначають зрілість нації.
Метою конкурсу та його завданням є пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу, кіно й театру, і як наслідок — наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру — якісними українськими фільмами й п'єсами.
Ніка Нікалео
Любові полум’я
Присвячується моїй дорогій мамі Богданні Хідченко, Заслуженій артистці України
Музика кохання
Дорогий читачу, тобі невимовно пощастило. Бо ти тримаєш в руках новий роман талановитої львівської письменниці Ніки Нікалео і для тебе історія, яку на сторінках книги, вона повідує світу — ще попереду. І я по-доброму заздрю тобі, бо на тебе чекає багато і щасливих, і веселих, і сумних, і приємних хвилин, проведених у вишуканому товаристві, сплетеному зі слів, мелодики та звуків.
Хтось з розумних сказав, що вигадати в літературі бодай щось більш-менш нове чи оригінальне, тобто не повторитися — неможливо. Про все вже написано, всі сюжети карколомно і не раз перелицьовано, переграно, перевернуто з ніг на голову і навпаки. Бажання увійти в хату не через двері, а скажімо, через комин — і таке вже мало місце в літературі. Це стосується і любовних історій, завжди чуттєвих, завжди неймовірно-чарівних, подекуди банально-звичайних та, звісно, непідкупно-вражаючих. Бо щоразу справдешня любовна історія, яку повідує світу жінка, талановитий неординарний письменник-розповідальник, отримує нову мелодику, нове музичне забарвлення, нове звучання, властиве тільки жіночому началу.
Писати про кохання так, щоб вірили в кожне написане слово, не просто. Бо лишень обраним дарується щастя талану чи то навіть випробування ним, випити з чари справжності й зробити це так, щоб читач повірив й сказав: «Так буває, це правда, яка чіпляє!». Ніка вишукано та доволі драматично й темпераментно робить це. Ви вже, мабуть, зрозуміли, що авторка не зраджує собі та пише про кохання… Але на цей раз не іронічно-зухвало, а по-справжньому драматично, палко та, навіть, музично. Так-так, музично. В цій історії присутня справжня музика і не лишень тому, що головна героїня оперна прима, і не тільки тому, що тло роману, вишукано-оперне, а, насамперед, тому, що музика є в романі не просто окрасою, а головним героєм роману. Музика кохання. Та музика така різна: фатальна, елегантна, проклята, висока, банальна, старіюча, вмираюча та вічна… Ох, так, хто кохав по-справжньому, той зрозуміє порухи доль, плетиво подій та випадковості невипадкового початку кінця, описані в романі. А якщо ні, то уважно читайте роман Ніки, може тоді й зрозумієте. Бо справжнє кохання ніколи в одинці не ходить, за ним часто-густо дибають інші, не менш важливі та сильні почуття. І не завжди то друзі. І не завжди вороги. Це те ж саме, що переповідати про що говорить місячна соната чи про що мовчать зорі, відбиваючись у нічній воді? Про вічність? Можливо. Якщо вічність — це кохання, то про неї також…
Кажуть, що первісна людина, навчаючись говорити, промовляла слова на вдих і кожне мовлене таким чином слово давалося фізично не легко і тому важило багато. Минав час, людина вдосконалювалася і зрозуміла якось, що зраджувати казаному на вдиху, яке народилося разом з прийняттям зовнішньої благодаті, не так вже й просто. Сьогодні ж ми розучилися зважувати ті слова, а отже і власні вчинки, емоції. Часто-густо втрачати межу між справжнім і вигаданим, між коханням та божевіллям.
О, так! Кохати на вдих, говорити про кохання на видих… Письменниця Ніка Нікалео налаштовує нас у своєму новому романі на такий лад. Наче й банальна історія — він кохає одружену її, вона відповідає взаємністю одруженому йому. Дружина, яка також його до божевілля кохає. Кохає так, що ладна вбити, принести в жертву найдорожче що має, тільки щоб він був поруч… І приносить таку жертву. Діти, калейдоскоп невипадкових випадковостей, невміння прощати, бажання мстити… Сильні й слабкі характери, плетиво доль, мереживо почуттів — все це переплуталося, зустрілося, зчепилося в бурхливому потоці гірської води роману.