Вілл розвернувся. Енджі тримала в руці конверт і перевернула його, щоб упевнитися, що нічого не пропустила зі зворотного боку. Потім підвела погляд і побачила, як він на неї дивиться.
— Вілле?
— Якби я міг клацнути пальцями й зробити так, наче я ніколи тебе не зустрічав, я б це зробив.
Вона поклала конверт.
— Я б теж цього хотіла.
— Чому ти була з ним?
— Він уміє бути чарівним, коли сам цього хоче.
Вона мала на увазі Майкла.
— Це було до того чи після того, як ти дізналася, що він використовує дівчат?
— До того, кретин.
Він зиркнув на неї.
— Я думаю, ти не маєш права на мене злитися.
Вона зітхнула.
— Так, твоя правда.
— Отже, Шеллі — педофіл?
Вона усміхнулася, наче їй стало весело.
— І вбивця.
— По-твоєму, це жарт якийсь?
Енджі сперлася ліктями на коліна і манірно усміхнулася, наче була відкрита для всього.
— Котику, ну не сердься.
— Не треба зводити все до сексу.
— Це мій єдиний спосіб спілкуватися з людьми, — віджартувалася вона, хоча саме ці слова їй колись сказала жінка-психіатр. Вілл точно не знав, спала Енджі з нею чи ні, але спостереження було в яблучко.
— Енджі, прошу тебе.
— Я ж тобі сказала, що сьогодні невдала ніч для твого візиту. — Вона підвелася і вклала конверт йому в руку. — Ходімо, Віллі. — І вона потягла його до дверей. — Тобі час додому.
Розділ 28
Енджі пам’ятала Джину Ормвуд ще з Кенової вечірки на честь виходу на пенсію. То була непомітна, як мишка, жінка, яка, здавалося, не знала, що товстий шар косметики робив вугрі помітнішими, а перукар, що брав менше десяти доларів за стрижку, насправді робив ведмежу послугу. Якби Енджі того ж вечора не потрахалася з її чоловіком, то, мабуть, і не запам’ятала б нічого про неї. А так вона знала, що Джина працює в лікарні Підмонт, а це, так би мовити, було по дорозі до роботи Енджі, якщо роботою можна було назвати тротуар перед горілчаним магазином на Чешир-Бридж-роуд.
Вона подзвонила в лікарню, щоб спитати, чи чергуватиме Джина Ормвуд. Її зміна починалася за двадцять хвилин, але Енджі більше не було чого робити, крім як чекати. Приїхавши в лікарню, вона зраділа, що з’явилася раніше. Машини вже стояли на проїжджій частині, місця на парковці бракувало. Невдовзі Енджі здалася. Вона показала посвідчення постовому біля приймального відділення і припаркувала машину на стоянці для інвалідів.
Біля входу до приймального відділення стояло з десяток людей, усі з сигаретами в зубах. Енджі затамувала дух і пірнула в дим. Вона ненавиділа цигарки, бо вони нагадували їй про шрами на Вілловому тілі. Хтось неквапом, годинами випікав плоть навколо його лопаток, виводив непристойні малюнки вздовж ліній ребер.
На думку про це вона здригнулася.
Чоловік за конторкою навіть не глянув на Енджі, коли вона вигулькнула над ним.
— Записуйтеся, сідайте.
Вона просунула йому під ніс посвідчення, проте він і тоді не вшанував її поглядом в очі.
— Якщо вам потрібні медичні карти, поговоріть з адміністрацією лікарні.
Енджі глянула на його бейджик.
— Карти не потрібні, Тенк. Я прийшла до Джини Ормвуд.
Нарешті він підвів на неї погляд.
— Навіщо вам Джина?
— Це стосується її чоловіка.
— Сподіваюся, той козел мертвий.
— Ставайте в чергу. — Ці слова вихопилися в неї автоматично, проте подумки вона занотувала собі, що чоловік із реєстратури ненавидів Майкла.
Тенк підвівся, пожираючи її очима. Енджі була вдягнена для роботи, тобто як повія. Утім, вона була поліцейським, а хлопець на ідіота схожий не був.
— Як ви думаєте, коли прийде Джина? — спитала вона.
— Ви ж не збираєтеся її допитувати. — Він не питав, він стверджував.
— Я збираюся з нею поговорити, — відрізала Енджі.
Він не зводив з неї погляду, наче з її вигляду міг зрозуміти, будуть неприємності чи ні. Працюючи в лікарні, він, напевно, мав чуйку на такі речі.
— Почекайте ще десять хвилин. Вона завжди приходить раніше.
— Дякую. — Енджі сховала посвідчення в сумочку і сіла у єдине вільне крісло у залюдненій приймальні.
Навпроти неї сиділи старенькі чоловік і жінка, які, напевно, були віку Енджі, коли прийшли в лікарню. Жінка глянула на Енджі з огидою. Чоловік — з цікавістю. Господи, йому було не менше вісімдесяти, а він подумки перелічував гроші в гаманці. Його жінка висякалася у благеньку хустинку. Вона була на межі того, щоб упасти. Енджі широко розставила ноги, і чоловік зблід. У жінки був такий вигляд, наче в неї от-от станеться серцевий напад.