Направду, свiт збожеволiв. Усе переплуталося: слова, назви, iмена; зло з добром, бруд iз красою, приятелi з ворогами. Плутократiю iменували на демократiю, ошуканство — на соцiалiзм, пекло — на рай, вiйну — на мир, кривавих катiв — на мирних реформаторiв, шпигунiв — на державних послiв (амбасадорiв), нiж у спину — на спiвiснування. Замурзанi жиденята з Одеси, Варшави стали мiнiстрами у великих державах. Українськi селюки нiколи не чули назв Австралiя, Венесуела, Бразилiя тощо, а тепер вони стали громадянами тих нових «батькiвщин».
Справдi, свiт перевернувся горiдном. Хто, чи що ж його перевернуло? Та ж i за попереднiх сторiч були вiйни, революцiї, голоди, пошестi, i свiт дуже мiнявся, але ж не перевертався горинiж. Чому перевернувся у XX ст.? Чому тепер люди, заплющивши очi, бiжать наввипередки до краю якоїсь безоднi?
Вiдповiдь знаходимо у Св. Євангелiї. Євангелiст Марко оповiдає, як диявольськi духи вселилися у свиней, а свинi кинулися з кручi в море та й втопилися. Люди поробилися в XX ст. свиньми, а до їхнiх засвинених душ вселилися тi диявольськi духи, про яких мова в Євангелiї. Теперiшньою мовою цi диявольськi духи називаються «матерiалiстичним свiтоглядом».
Тепер у всiх цивiлiзованих країнах точиться незрозумiла загаловi величезна вiйна, що захоплює всi царини людського життя i кидає людьми, як розбурхане море трiсками. Направду, прийшли часи, пророкованi в Апокалiпсисi. Мiлкодуми називають цю вiйну «боротьбою демократiї з деспотiєю». Короткозорцi не бачать, що ця назва є нi що iнше, як димова завiса, штучно створена мряка, щоби люди не могли бачити, хто є їхнiй справжнiй ворог.
Ми, українцi, повиннi вже давно зрозумiти брехливiсть тої назви, бо ж ми пiзнали її на власнiй шкурi. Згадати хоч би Версальський мир з його Вiльсонiвськими 14 пунктами, якi визнавали всiм народам право на самовизначення, а водночас прихильники тих 14 пунктiв: США, Англiя, Францiя своєю збройною, полiтичною, економiчною силою допомогли Московщинi, Польщi, Румунiї, Чехiї поневолити Україну, яка пробувала здiйснити тi 14 пунктiв. Або демократична Лiга Нацiй, що проголосила у своєму статутi свiй обов’язок боронити бодай морально права людини i народiв, не хотiла чути зойкiв мiльйонiв українських дiтей, жiнок, дiдiв, що їх Московщина вигублювала голодомором 1933 року. Або ООН, яка визнала державну незалежнiсть маленьких, дикунських народiв, а водночас не визнає цього права старезному, другому в Європi щодо величини територiї i людностi українському народовi, який колись урятував європейську цивiлiзацiю й культуру вiд знищення дикими монголами. Або як демократичнi часописи, радiо всього свiту криком кричать про знищення 4 мiльйонiв жидiв Нiмеччиною, але анi одним словечком не згадують про екстермiнацiю 15 мiльйонiв українцiв Московщиною i про тисячi iнших iсторичних фактiв, якi аж надто наочно показують як виглядає в дiйсностi ота «боротьба демократiї з деспотiєю».
Задурманений гарними, високопарними словесами, загал безкритично, як папуга, повторює облуду, мовляв, теперiшня боротьба мiж СРСР та США є боротьбою християнських сил волi з диявольськими силами деспотiї. Нi! Ця боротьба є боротьбою двох тотожних сил. Обидвi борються за те саме: за СВIТОВЕ ПАНУВАННЯ, обидвi виступають у личинi iнтернацiоналiзму. Обидвi є силами диявольськими, бо ж обидвi борються проти християнського, iдеалiстичного свiтогляду. Обидвi побудованi на засадах деспотичної iєрархiї пiрамiдальної доктрини — внизу пiрамiди безправнi народи-раби, а вгорi — мала зграя всемогутнiх, жорстоких, безвiдповiдальних, аморальних деспотiв.
Але є й рiзниця помiж цими двома силами, i то рiзниця дуже велика, бо вирiшальна. Одна сила — московська, друга — свiтова. Провiд московської сили спирається морально i матерiально на ПРИРОДНIЙ основi: на ВСЬОМУ МОСКОВСЬКОМУ НАРОДОВI (нацiї). Московський народ, вiд першого дня свого зародження й досi, виховувався в духовному i фiзичному РАБСТВI. Психiчна рiвновага зродила i змiцнила в тому рабському народi ЗАГАРБНИЦТВО (iмперiалiзм), як психологiчну винагороду (компенсацiю). Отже, провiд на горi московської пiрамiди має ПРИРОДНУ (значить, непохитну) основу пiрамiди — увесь московський народ (нацiю). Iдеї та iдеали московського нацiонального i державного проводу цiлковито ТОТОЖНI з iдеями та iдеалами всього московського народу. А це робить московську силу далеко сильнiшою за силу свiтову.
Пiрамiда свiтової сили стоїть на дуже широкiй, але й дуже НЕПЕВНIЙ основi. Її основа не є природна, а є штучна, побудована на брехнi, ошуканствi, горлопанствi (демагогiї), людськiй дурнотi та людськiй слiпотi, безкритичнiй ВIРI. Пiдкреслюємо вiрi, а не розумовому переконаннi. Найвищий провiд цiєї свiтової сили складається з малої зграї свiтових (нью-йоркських) банкiрiв. Вони за свої мiльйони вишколюють та купують виконавцiв своїх планiв. Задля простоти викладу ми називаємо цю таємну силу СВIТОВОЮ МАФIЄЮ.
Європейцi пролили море кровi у боротьбi за вiльну, критичну думку та слово. Виборенi сторiччями особистi, громадськi, полiтичнi вольностi увiйшли у кров i душу європейця. Духовно вiльний європеєць, навiть i закований у кайдани, не буде рабом. «Нiколи, нiколи, нiколи англiєць не буде рабом» — спiвають англiйцi.
Комунiзм, соцiалiзм, iнтернацiоналiзм, космополiтизм є не знанням, обґрунтованим критичним розумом, а безпiдставною ВIРОЮ у можливiсть i потребу їх здiйснити. Тим-то навiть волелюбний європеєць сприйняв отi iзми не розумом, а душею. Широка демократизацiя всього життя призвела до того, що тепер не може примусити, навiть воякiв, пiд страхом кари йти у бiй. Тепер воякiв у вiйську не лише навчають воювати, але також i пропагують потребу воювати. Дешевi, доступнi всiм часописи, що друкуються мiльйонними накладами, щоденна радiопропаганда всiляких iдей, 24 години у всi 365 днiв року, з радiоприймачами в кожнiй хатi в усьому цивiлiзованому свiтi ПОЛОНИЛИ безкритичний розум i душу загалу (маси). Тепер пропаганда виросла вже на велику науку i мистецтво. Науковцi дослiджують психiку людини i винаходять способи та засоби виховувати СВIТОГЛЯД людини. А який свiтогляд матимуть люди, таке буде й їхнє життя. Так СЛОВО (правдиве i брехливе) стало тепер справжнiм володарем людства. Отже, в чиїх руках будуть засоби поширення слова, в руках тих буде i ВЛАДА, бо загал (маси) «думають» не розумом, а серцем. Тим-то мудрi китайцi мають приповiдку: «Шлях до людського розуму йде через серце». Людина охоче вiрить у те, чого бажає. Кожна чесна людина бажає, щоби була воля, справедливiсть, мир, щастя, добробут усiм людям. Коли такi гарнi, шляхетнi, пiднесенi слова хтось (понадто поважна людина) проголошує з почуттям непохитної вiри, то вони ГIПНОТИЗУЮТЬ безкритичний розум. Московщина i свiтова мафiя видали великi мiльйони доларiв на видання такої лiтератури. Громадськi та унiверситетськi книгозбiрнi в усьому свiтi переповненi такою лiтературою. Щогiрше, у рабськiй, деспотичнiй московськiй державi завжди була i тепер є жорстока i безглузда цензура. Волелюбний Захiд давно вже знищив державну цензуру, але у XX ст. мафiя запровадила в захiдному свiтi свою цензуру. Маючи великi мiльйони доларiв, мафiя пiдкупила продажних полiтикiв, науковцiв, iсторикiв, журналiстiв, радiотлумачiв, або загрозила непiдкупних великою карою, навiть i таємним убивством. У США, наприклад, усi найбiльшi видавництва, всi найбiльшi радiомережi, всi найбiльшi мiльйоннi фундацiї є вже в руках свiтової мафiї.
Яка молодь, таке й майбутнє народу (нацiї). Моральнiсть, iдеалiзм, побожнiсть, патрiотизм, нацiоналiзм — це непереборнi перешкоди на шляху до свiтової влади. Отже, щоб захопити свiтову владу, треба насамперед знищити цi чесноти. Тяжко знищити їх у старших людей, але легко у молодi. I ми є наочними свiдками того, як по останнiй вiйнi мафiя щораз бiльше захоплює пiд свiй вплив ВИХОВАННЯ МОЛОДI, гiпнотизуючи молодий, недосвiчений критично, розум великими, гарними, нiби iдейними словами та кличами. На видання i поширення безбожницької, статево розпусної (порнографiчної), iнтернацiоналiстичної лiтератури мафiя витрачає великi мiльйони доларiв. Кожна школа i парафiя (понадто в США) може мати вiд мафiозних установ (заличкованих гарними назвами) безплатних викладачiв та книжок на всiлякi теми. I ми бачимо на власнi очi, як щороку поширюється i поглиблюється серед молодi аморальнiсть, розпуста, пияцтво, наркотики, взагалi схудобiння та озвiрiння. Пояснити це лише комунiстичною пропагандою не можна. Якби все таке спричинювала лише комунiстична пропаганда, то справу можна було б розв’язати порiвняно легко. Свiтовий комунiзм має далеко меншi пропаганднi можливостi, як їх має свiтова мафiя. Коли пропагує знаний комунiст, то люди йому не вiрять. Коли ж пропагує ТЕ САМЕ знаний НЕ комунiст, то люди йому вiрять. Справа не в дурнотi державних мужiв. Якби вони були аж такi дурнi, то не були би на високих посадах. Їм просто НЕ СИЛА побороти мафiозну пропаганду, бо ж багато дуже високопоставлених людей є фактичними слугами мафiї. Якби якийсь уряд спробував вигнати їх з тих посад, то вiн негайно впав би, бо ж всi засоби творити громадську думку є в руках мафiї.