115. З династії Мавра вийшов найславніший володар Індії Асока. Володар Асока офіційно проголосив науку Будди державною релігією. Я помітив, що в Чандігарі, Бенаресі, Делі, Бомбеї крамниці, ресторани, книгарні, школи, підприємства названі (в честь володаря Асоки) ім'ям Асока.
Слово «асока» санскритське. Мені було приємно довідатися, що воно живе в сучасній українській мові. Є в нас слова «сік», «соковитий». «Асока» значить «несоковитий», «нерозквашений».
116. Буддисти вірять, що «хід великого Будди святий». Вони вірять, що там, де стояла стопа Будди, появляється світло. Ми, українці, сьогодні кажемо «ступати» в значенні «іти». У санскриті слово «ступа» значить «стопа», звідси ідуть слова «по стопах», «двом стопам», «без двох стіп», «дві стопи». Стопа Будди — місце священне, і буддистська святиня зветься «стопа», або — «ступа».
117. Є повір'я, що на горі Шрі Пада (в Цейлоні, Срі Ланка) є відтиски стопи Буддиної. І це повір'я (очевидно кероване культом Будди) особливо єднаюче: з буддистських країн їдуть і йдуть буддисти на прощу на святу гору Шрі Пада. І тут біля стопи Буддинної квіти складають — обрядовий вислів духовної молитви. Мудро зробили архітекти християнізму, що й це мобілізуюче буддистське повір'я використали, устійнивши, що й «Відтиск стопи Ісуса Христа на вершині гори Оливної оглядають подорожні до нинішнього часу».
118. Нагарджуна (колишній брагман, виходець з Південної Індії) — знавець властивостей душі народної. Він почав правовірних буддистів переконувати, що буддизм не пошириться, коли не матиме культу Будди.
Він казав, що велика наука Будди без Бога і без обрядів та молитв широким колам суспільства тяжка для сприйняття.
Є споглядання: так, як бджоли не можуть жити без матки, так люди не можуть жити без Бога. Бджоли, годуючи матку і обороняючи її, боронять справді самі себе, свій рід. Вони боронять матку від різних ворогів не тому, що так матка хоче, а тому, що оборона матки — це порятунок рою бджолиного. Бджоли люблять матку несвідомою любов'ю. У них любов до матки керована впорядкованими законами матері-Природи. Чим сильніша в бджіл любов до матки, тим сильніші в них інстинкти самозбереження.
119. Образ божий людина творить, бачачи свій образ, і в цьому творінні немає нічого забобонного, злого. Образ Бога, створений людиною, повинен чарувати людину своєю красою, святістю, натхненною надзвичайністю. Людина самоошляхетнюється, бачачи себе в образі Бога. Людина, бачачи, що вона має образ Бога, ніби сама себе зобов'язує бути благородною.
120. Православні Буддисти (тобто, правильно сповідуючі науку Будди) виступили проти міркувань брагмана Нагарджуна, кажучи, що він не поступає так, як учив Будда.
Нагарджун сказав: «Будда — моє божество», ці натхненні слова поширилися між буддистами. Виявилося, що в них була закодована таїна успішного поширення в світі буддизму.
Люди прислухалися до слів Нагарджуна. Вони сказали: коли брагман Нагарджун каже, що Будда — божество, значить Будда — божество. Коли Будда — божество, тоді діва Мая Богородиця — свята Покровителька материнства. Виникло врочисте буддистське свято «Вознесіння Богородиці Маї».
«Енциклопедія Релігій і Етики» (Дж. Ґестінґс), видана в 1909 році, пише, що історія буддистської непорочної діви Маї була пізніше позичена (від буддистів) христологами для оформлення християнського оповідання про непорочність діви Марії.
У буддистів навколо голови Будди зображене святе сяйво. І цей атрибут христологи успішно позичили в буддистів, обвівши на іконах голову Христову святим сяйвом, німбом.
121. Нагарджун, проголосивши культ Будди, став найвизначнішим архітектом буддизму. На твердженнях Нагарджуна оформився рух буддистів, відомий як Магаяна. Магаяна значить Велике Поширення (Великий Віз).
Будда був проти обрядів, проти молитв і поклонінь. Та буддисти побачили, що без обрядів і без поклонінь Будді не можна створити між буддистами єдинодушшя і єдиномислення.
Вони (буддисти-магаяністи) устійнили таїну свого успіху: чим з більшою пошаною вони ставляться до Будди, тим з більшою пошаною люди ставляться до них. Дивувалися — звідки Нагарджун знав таїну цієї духовної мудрости?
Значить брагман Нагарджун правильно думає: тільки той рій міцний, який шанує свою матку. Тільки та родина міцна, яка шанує свого батька. Тільки та духовна громада міцна, яка шанує свого духовного опікуна.
122. Мудра та родина, яка шанує свого батька навіть тоді, коли він на таку пошану не заслуговує. Мудра та духовна громада, яка славить свого духовного опікуна навіть тоді, коли він на таку славу не заслуговує.