«Ні, не погоджуюся! Мій батько був п'яницею, він не вартий пошани і так говорю всім, щоб знали мої почуття справедливости!» — вигукне розхвильована самолюбна мала душа. Їй треба сказати, що жиди вірять, що вони походять з роду Сема, вони семіти.
Біблійний Ной мав трьох синів — Сема, Хама, Яфета. Батько Ной, напившись вина, лежав оголений. Необачний Хам почав знеславлювати батька. Сем прикрив тіло батькове, мовляв, батька треба шанувати навіть тоді, коли він на пошану не заслуговує.
Жиди тому й є успішним народом, що вони славлять рідне не тому, що воно славне, а тому, що воно рідне — рідне треба славити. Вони здібні неславне зробити славним. Інший народ (народ з рабською ментальністю) славне предків своїх знеславлює в ім'я законів позиченої справедливости.
Мудрість тому й є мудрістю, що вона порядок в родині, в громаді, в народі ставить вище всіх справ — вище свого «я», і про це я ширше говорю в оповіді «Що вище мудрости?»
123. Віра в бога є там, де є хотіння обожнювати красу, правду, волю, любов. Там, де вільна людина не обожнює вільну людину, немає людяности. А що є? Є жорстокість, зверхні погляди на життя, чуттєве зубожжіння.
Наприклад: юнак, закохавшись у юнку, обожнює її. Вона для нього є вимріяною богинею життя. Він, як бачимо, творить сам собі богиню з мрій своїх, з найсвітліших натхненних почувань своїх. Він благоговіє перед чаром богині своєї, їй дарує квіти. І там, де це благоговіння щире, твориться щира людська віра.
124. Юнак, юнку проголошуючи своєю богинею, ніжнішає душею. Він їй співає пісень і їй догоджає — що це є? Це є обряд віри. Я беру цей приклад з життя, щоб ствердити, що людина сама творить віру, сама творить поняття Бога, сама творить обряди віри і сама їх удосконалює.
Я вважаю, що буддисти-магаяністи, знаючи властивості душі людської, правильно зробили, упроваджуючи обожнення Будди.
Буддисти-магаяністи є в Кореї, Японії, Індії, Тібеті, Китаї, Малазії та інших країнах світу.
125. Є Буддисти-гінаяністи. Гінаяна значить «Мале Поширення» (Малий Віз). Буддисти-гінаяністи благоговіють перед Буддою. Вони вважають Будду наймудрішою в світі людиною, а не божеством.
Гінаяна поширена в Цейлоні, Сіямі, Бурмі. У Гінаяні у святинях стоять статуї Будди. Вони (гінаяністи) вірять, що Будда — Великий Учитель Основної Правди. Вони вважають себе правдивими буддистами (ортодоксами). Та треба відзначити, що вони самі бачать, що принципи Магаяни краще людьми сприймаються, як принципи Гінаяни.
126. Китайці переклали з санскриту на китайську мову «Вислови Будди». Тібетці створили багатий «Тібетсько-Санскритський Словник», щоб краще орієнтуватися в науці Будди. Престол Далай Лами ознаменований свастикою (символом Будди). І так, як християнізм приніс в українську мову чимало жидівських і грецьких слів (наприклад, субота, парахвія), так буддизм упровадив у мову тібетців чимало українських (санскритських) слів. Наприклад, тама (темно), вар (навар, вода), піті (пити).
127. Є в науці Будди твердження, що раб не може бути буддистом. Хочеш бути буддистом, стань вільною людиною. А коли твій народ завойований чужинцями, борися за волю народу. Буддист ніколи не визнає чужої влади. Чужа влада — рабство. Там, де рабство, немає місця для буддистів.
Тільки вільна людина може збагнути правильно сутність науки Будди. І тому Буддистські Об'єднання перш за все дбають про національну волю народу.
Твердити, що всяка влада Богом дана і їй треба коритися, значить ширити в народі релігію рабства. Буддисти-місіонери, наприклад, прибувши до Малазії, ніколи не зневажали національної рідної малазійської віри, а старалися її збагатити наукою Будди.
Християни-місіонери, прибувши в ту чи іншу країну, прагнуть знеславити, очорнити і знищити національну рідну віру народу того чи іншого, знищити віками творені народні культурні вартості і на їхніх руїнах утвердити науку Христа і культуру християнської ритуалістики.
128. У Буддистських святинях лежать священні книги «ТриПітака», що значить «Три Путні» (три кошики мудрости). Слово «путня» значить «посудина».
Є традиційний звичай: буддист іде до святині, щоб покласти квітку біля образу Будди. Атеїст, бачачи цей обряд, каже: «Хіба це Будді помагає? Забобонність, створену темнотою людською, треба поборювати. Не кладу квітки біля статуї Будди!»
Атеїст не знає, що буддист, кладучи квітку біля статуї Будди, сам себе уквітчує — сам свої почування звеличує. Атеїст, висміюючи забобонність, не знає, що большевицькі архиєреї кладуть квіти біля статуї Леніна, щоб демонструвати, що вони також шляхетні люди — обожнюють своє червоне божество. Коли б вони цього не робили, в їхньому большевицькому королівстві постав би хаос. Безавторитетність руйнує країни деспотії і країни волі.