Аріус казав, що не може бути (бо це суперечить розуму), щоб Бог-Отець і Бог-Син були ровесниками.
243. Несторіяни (від імени архиєпископа Нестора) вважали, що Ісус є Христосом (Помазаником Божим), а не Богом, а діва Марія є Христородицею, а не Богородицею. Могамет спочатку був захоплений поглядами несторіян, і Могамета вважали творцем нової (несторіянської) християнської секти. Він проповідував, що Ісус не є Богом, «Ісус — син Марії, пророк» («Коран»).
Розмовляючи з єговістом, я не хотів його переконати, щоб він не був єговістом, я тільки хотів йому сказати, що не тільки він красивий своєю вірою в Єгову, є також красивий індус своєю вірою в Брагму. Є красивий японець своєю вірою в Шінто. Є красивий українець своєю вірою в Дажбога.
244. Інший єговіст підійшов до нашого столу з індусом і натхненно сказав: «Цей увірував». І єговісти з індусом, що «увірував», пішли геть. Я сказав індусові, який поставив на стіл горнятко чаю і «чапату» (прісний корж): «Інтернаціональні душохвати схопили нову індуську душу?»
Індус сказав: «Ми цього індуса знаємо, він підтримує всіх місіонерів, які приходять і вгощають його обідом. Індуса створила індусом індуська віра. У нас є індуси — атеїсти, але вони знають, що без індуської віри немає індуського атеїзму.
Індус, глянувши на себе в дзеркало і глянувши у святині на Богів Індії, пізнає себе в Богах Індії, він по вірі лишається індусом, навіть тоді, коли зве себе християнином. Він фігуру Бога Ісуса ставить в хаті біля фігури Бога Шіви, і каже: "Коли ви є Богами, сваритися не будете"».
245. У літаку (прямуючи з Бомбею до Цюріху) починаю розмовляти з сусідом, він — ксьонз, летить з В'єтнаму, має дбайливо поголене масне обличчя, елегантно він одягнений, хвалить Го-Чі-Міна.
«Мораль одна — немає рідної моралі і немає чужої моралі», — сказав мені ксьонз, довідавшись, що я українець Рідної Української Національної Віри.
Ніч. Літак спокійно летить над гористими просторами Ірану. Я після довгої мовчанки кажу: «Ви католик, бачу, людина з однобічним розумінням справи. Так, мораль — одна, але на світі панує не одне розуміння моралі. Я вважаю, що католицька мораль для мене є чужою. І я з нею не погоджуюся, наприклад, тому, що вона основана на прибутках. Не кажу, що це зле, але й не кажу, що це добре».
246. Ксьонз (папський тактовний дипломат) сказав: «Чим можете доказати, що католицька мораль мінлива й пристосувальна?»
Я сказав: «Мені неприємно, що ви примушуєте мене засоромити вас. Знаєте ви, що в 1864 році Папа Пій 9 в енциклиці "Кванта Кура" осудив "соціялізм, комунізм, біблійні об'єднання та об'єднання ліберальних священиків". Так? Так».
«У 1891 році Папа Лев 13 в енциклиці "Де Рерум Новарум" проголосив, що соціялізм — це грабіжництво, і той католик, який буде підтримувати зв'язок з соціялізмом, відлучається від церкви». Так? Так.
«Папа Павло 6 підтримує зв'язок з соціялізмом, обмінюючись дипломатами з соціялістами кривавого Кремля. Так? Так. Отже, згідно з енцикліками "Кванта Кура" і "Де Рерум Новарум" Папа Павло 6 має бути відлучений від церкви, або, скажімо чесно — католицька мораль мінлива й пристосувальна, бізнесова. Ватикан має дві моралі, а ви щойно сказали, що мораль одна?»
247. І москвинські царські і лєнінські шовіністи кажуть, що «мораль одна», і на їхню думку ця їхня «мораль одна», оперта на револьвері МҐБ, має домінувати над всіма моралями в світі. Ватиканські дипломати вважають, що їхня «мораль одна» має домінувати над всіма моралями в світі. Бачимо, що мораль одна, але є не одне розуміння моралі.
Я вважаю, що мораль агресивна, імперіялістична (оперта на мілітарній силі чи на духовній агресії) ніколи не була моральною. Мораль українців Рідної Української Національної Віри моральна тому, що вона не призначена на експорт і тому, що вважає, що кожний народ має право плекати мирний сад своєї національної моралі. Тільки ті люди, які не прагнуть силою один одного моралізувати, вважаються моральними духовними аристократами людства.
248. Папський дипломат тихо, з почуттям самоопанування, сказав: «Обітер діктум» (Неофіційна думка). Я відповів: «Еппуре сі муове» (А все таки вона крутиться).
«Силенко поборює християнізм», — чую, що так кажуть невдумливі люди. Ні, я, Лев Силенко, не поборюю християнізму, я поборюю тих християнських архиєреїв, які, хрести піднявши, благословляли злочинців — злочинці з півночі і півдня вторгалися в степи України, і живцем палили козацьких дітей на вогнищах в Батурині, Києві, Львові.
Правдивих християн (тих християн, які здібні респектувати нашу правдиву віру в єдиного правдивого Дажбога), я вітаю — вітаю так, як вітає достойна людина достойну людину.
Оповідав я про Будду і Христа не тому, щоб між українцями ширити нелюбов чи любов до Будди і Христа, а тому, щоб ми, українці Рідної Української Національної Віри, мали рідне українське розуміння Будди і Христа, і шанобливо ставилися до всіх інакшевіруючих людей, які шанобливо ставляться до Рідної Української Національної Віри.