Выбрать главу

133. Єрей Архандоніс сказав: "Маючи віру правдиву, ми віримо, що світ людини почи­нається від Ісуса. Як ви вірите, маючи віру в Дажбога?" І відповів Віщий Чара: "Світ лю­дини починається від рідного порога. Й Ісус починав свій світ від рідного порога. Ісус ніколи не відрікався від Бога батьків своїх, хоч знаємо, що Бог Авраама був дуже жор­стоким — умертвляв і топив дітей.
У нас, українців (русичів) є рідний поріг, і ми так, як й Ісус, не хочемо зраджувати Бога батьків своїх. О рідний поріг життя! Людина може мандрувати все життя по чужих світах, та коли в неї щось збереглося людське, вона любитиме рідний поріг, який вона вперше переступила, тримаючись за материнську спід­ницю".
134. І прийшли монахи Афанасій і Іларіон: знають вони мову болгарську, і тому розу­мі­ють киян. Монах Афанасій сказав: "Ми, брат­тя во Христі, приносимо до Києва правдиву віру. Хіба Віщий Чара правдивости не хоче прийняти?" І відповів Віщий Чара: "Розумію, ви приїхали до Києва на грецькому коні, який має ім'я "грецька ортодоксія". І кажете мені, щоб і я сідав на вашого коня. Скажіть, де я маю сидіти — біля гриви чи біля хвоста? У чиїх руках має бути ремінний поводок?"
Єрей Архандоніс сказав: "Ми, правдиві лю­ди, прийшли, щоб вас правдивої віри на­вчити, щоб ви знали, як жити і любити, і тому ми їдемо впереді. Ремінний поводок має перебувати у наших руках".
Віщий Чара відповів: "Пташки вміють жи­ти — уміють самі собі гніздо вити, уміють дітей любити. Живуть вони тими законами життя, які їм дали Небо і Земля. Законами Неба й Землі й ми керуємося. Коли ви, єреї-греки, вважаєте, що закони, дані нам Небом і Зем­лею, заблукалі, нечестиві, а закони, придумані вами на єрейських вічах, премудрі й честиві, то ви на справу віри дивитеся як на знаряддя обману".

135. "Ви не можете казати, що нам при­несли Христову любов — Христос любив віру батьків своїх, в якій, як знаєте, були криваві жертвоприношення, в якій Авраам сина Ісаака хотів на жертовнику ножем заколоти, в якій Саваот — Авраамовий Бог убиває дітей. Христос ніде не сказав, що віра Авраамова нечестива, заблукала. Христос бачив помилки віри батьків своїх і прагнув їх виправити.
Христос любив віру батьків своїх, бачачи в ній помилки. І я люблю віру батьків моїх, бачачи в ній помилки.
Помилки я буду виправляти обмірковано, розважно. Ще хочу сказати, що коли б не було любови, то не було б й Христа. Коли Христос народжений любов'ю, то тоді він залежний від любови: там, де залежність, є людина, а не Бог. Бог — Незалежність.
Ви, єреї-греки, проголосили на зборах Хри­ста Богом, ну й тіштеся своєю постано­вою. Коли ж ви цю постанову хочете наки­нути й нам, і тому в ім'я Христа зневажаєте предвічну віру України (Руси), значить ваша любов до Христа вчить вас зневажати інші віровчення. Із зневаги постає ненависть, ви принесли нам любов Христову, щоб ми зненавиділи віру батьків своїх, в якій записана любов, слава, воля, почування, властивості душі нашої. Ви ненависть принесли. Ми ж, волхви Дажбожі, несемо всьому світові святу любов — ми проповідуємо порозуміння між людьми всіх на світі релігій!"
136. І сказав монах Афанасій: "Ми Христа принесли вам, щоб навчити вас, як світ створений, і з чого жінка створена". І відповів Віщий Чара: "Як світ створений? Ми щодня без вас про це думаємо. Людського розуму не вистачає, щоб точно визначити: чи світ ство­рено правильно, чи хибно. Ніяка людина вдум­лива не відважиться сказати, що вона точно знає, як створений світ. Христос мав юдейську науку про походження жінки. Він вірив, що Саваот жінку зробив, вийнявши з грудей чоловіка ребро. Ця наука Христова су­перечить нашому віровченню. Ми віримо, що можна зробити макітру, дишло, колесо, а лю­дину зробити не можна — людина народ­же­на. Ми, внуки Дажбожі, народжені Дажбогом".
Єрей Архандоніс сказав: "Ми, єреї грець­кої ортодоксної віри, принесли вам обряди, які вчать, як правильно Саваотові молитися, наші обряди ортодоксні. Ми вам принесли ідеали справедливости, щоб ви були справед­ливими, красивими в красі Христовій".
137. І відповів Віщий Чара: "Обряди — спра­ва людська, і ми, кияни, є людьми не гіршими, як ви, греки, і віру батьківську маючи, маємо святе право самі для себе обряди творити любі для нас, відповідні до природи життя нашого.
Ви, єреї-греки, кажучи, що ви є творцями справедливости, забуваєте, що в своїх суд­жен­нях про справедливість можете робити по­милки. Ми, кияни, маємо свій ідеал спра­вед­ливости. Ідеал київської справедливости ство­рений розумом України (Руси). Світ тіль­ки тоді буде правильно розвиватися, коли кож­ний народ матиме право мати свої ідеали спра­ведливости, краси, віри. Ідеали справед­ли­вости, ведучи між собою шляхетну бо­ро­тьбу, покращуватимуть духовне життя люд­ства".