Выбрать главу

Ніби сама мати-Природа готувала для ро­зумних дітей своїх квітучо-пишну колиску? Час (мільйон років) звільнив її (пратериторію України) від мілководдя. І тоді на її преро­дючій землі (на землі безподібних на Земній плянеті перетворень і видозмін біофізичних) по­явилася багатюща субтропічна рослин­ність.
9. І був клімат такий, як тепер у Африці. Щойно народжений Дніпро (Дніпро криш­та­ль­ний і повноводний) і його притоки уста­лю­вали свої русла, їхні води були загачені ри­бою, яка пливла з морів на нерест. На гіллях дерев-велетнів гніздилися дивовижні птахи, у травах густих і соковитих, у печерах над­річ­кових плодилися звірі. Ніде (на жодній час­тині плянети Земної) так спонтанно, так буйно не торжествувало життя, як на берегах Дніпра! В часи праісторії людства на тери­торії, ім'я якій УКРАЇНА, був клімат такий, як тепер у Центральній Африці.
10. Ворогуючі поняття про походження лю­ди­ни. Маркс-Енгєльс твердять (і їхній теорії свя­то вірять їхні віруючі), що «праця створила лю­ди­ну». Ні, мавпа мільйони літ тяжко пра­цює, щоб здобути собі й дітям своїм харч що­ден­ний, в неї розвинені кінцівки, м'язи, зір, слух, нюх, але вона не придбала ознаків сві­домої істоти: най­мудріша мавпа не створила найпримітивнішого знаряддя, при допомозі якого вона б викону­вала працю і яке б свідомо носила з собою.
Коли б людина була за один день ство­рена, як про це пише християнська Біблія, (і створена у віці дорослому), її життя було б нещасне. Перший бунт, який вона б створила, це був би оправданий виступ проти свого творця: «Чому ти мене позбавив дитинства?»

Дитинство і юність — весна людини. Що варте літо без весни!? Хіба б доросла людина чулася щасливою, не знаючи безжурних і допитливих днів дитинства, не знаючи чуттів юности?
Кажуть, що їй (людині, створеній Єговою) було дароване щастя, тобто рай, але вона його не вміла оцінити. О, благородна! Хто ні­коли не пробував гіркого, не знає, що солодке. Тільки той вміє любити, хто вміє ненавидіти.
11. Початкові прояви мислі. В багатьох міс­­цях на території України знайдені стійби­ща предків людини. Предки людини (мільйо­ни літ тому) були найрозумнішими істотами свого часу. Вони володіли початковими про­я­ва­ми мислі. «Найрозумніші» — поняття віднос­не.
Початкові прояви мислі мають сьогодні коні, собаки, коти, мавпи (мавпи між ними найбільш розвинені). Іде лісом собака, з дерева впала суха гілка і вдарила його. Він відчув удар (у нього розвинені органи чуття), оглянувся. Він побачив гілку, яка впала на нього (він запам'ятав її форму), але він не може пояснити, чому ця подія сталася.
12. Потрібна переоцінка наукових тверд­жень. Археологи повідомили евіт (і їхнє по­відомлення скорочено оголосили майже всі українські часописи), що біля міста Стеблів (Наддніпрянщина) під час розкопок знайдене стародавнє селище.
В житлах лежали кам'яні знаряддя праці, речі щоденного вжитку, мистецькі вироби, на кістках зображена блискавиця, символи вог­ню (перехрещені паліччя). Археологічна комі­сія звітує, що наші далекі предки «на кістках мамонтів робили своєрідні знаки, які служили їм для обрахування часу».
Після всебічних досліджень виявилося, що «знаки представляють свого роду місячний календар, на деяких кістках такий календар цілком відповідає періодові одного року».
Знахідки ці не мали б жодного значення, коли б не було встановлено на основі аналізу (С — 14), що цей календар створений тридцять чотири тисячі літ тому.
Календар, знайдений в Україні, треба вва­жати найстародавнішим на плянеті Земля. Він репрезентує твердження, що розвиток мислі людей, які жили на території України, мав най­інтенсивніші прояви. Всі дотеперішні «ка­нони» науковців Західної Европи, що «гомо­сапіенс» появився тридцять тисяч літ тому (на мою думку) треба вважати перестарілими.
13. Коли людина стає людиною? Станиці (стоянки, селища, городища) «гомосапіенса», тобто, «людини думаючої» знайдені в бага­тьох областях України. Будьмо послідовними, біля Дніпра тепер розкопані стійбища люд­ини, яка жила двісті тисяч літ тому — чи ця людина була людиною?
Вважаю, що людина тоді стає людиною, ко­ли вона стає творцем. Творіння її хай бу­дуть найпримітивніші, але вони появилися, як наслідок (як завершення) вищої форми мис­лення.
Двісті тисяч літ тому вже наш далекий предок умів з кісток, з каменя (переважно з кременя) виготовляти знаряддя праці. Огля­даючи знаряддя, ми маємо підставу твердити, що він (наш далекий предок) мав свідомість — він знав для якої мети творить кам'яний ніж. Свідомість — завершення вищої форми мислення, без пам'яти немає мислення.