Выбрать главу

46. Не встигли варяги підняти мечі над головою Богуслави. Косаки (градники) вря­тували її. Переляканий тисяцький Путята думав, що він знову оточений новгородцями, почав тікати. У заростях Ільмену зникла Бо­гуслава з косаками. У хащах берегів ріки Ло­вать вони стріли людей таких, як і самі. І тут вони довідалися, що в високих і непрохідних лісах Деревлянії живе Віщий Радогост. Охо­ронений він косаками атімана Гутти, і там живуть ті кияни, що втекли з Києва.
Єпископ Іоаким і воєвода Путята ого­ло­сили, що ті новгородці, які прийдуть на площу з хрестами на шиї, будуть обдаровані, їм солодкаво рік Іоаким: "Хрест спасіння дає! Підходьте православні християни, полюбіть хреста! Святу ікону цілуючи, ласкою Хрис­товою душу радуєте. Хто хоче любити життя і бачити дні добрі, нехай здержує язик свій від злого. Христос любить хрещених. З любови до Христа ви нову церкву Преображення поставите".
Коли церква Преображення була знову поставлена, воєвода Добриня, волю єпископа Іоакима виконуючи, сказав: "Хто не прихо­дитиме до церкви Преображення і не стоятиме на колінах перед іконами Пантелеймона, Михаїла, Варвари, в того буде відібрана корова та всяка інша скотина. І такий ворог правдивої віри грецької буде вигнаний з дому, і вивезений з дітьми в холодні ліси, де живуть самоядь, печори, перми".
47. У "Енциклопедичному Словникові" (виданому в Петербурзі в 1903 році) на сто­рінці 516 оповідається, що в Україні (Русі) "пройшло хрещення вогнем і мечем". Єпископ Іоаким, довершуючи насильницьке хрещення, зробив одну добру справу — написав "Іоаким­ський літопис". Згадав він імена людей заму­чених хрещенням, і в тому числі й атімана Угоняя.

Добриня — один з головних хрестителів. Став він воєводою не тому, що мав воєводські здібності, а тому, що він був дядьком царя Володимира, рідним братом Малуні. Безо­гляд­ною жорстокістю він здобував довір'я в єпископа Іоакима. І, як пише літописець, "дуже часто сповідався із своїх вчинків". І чув­ся він нещасною людиною — не затихали у ву­хах його ридання матерів і стогін умираючих дітей. І, щоб звільнитися від душевних страж­дань, він, маючи на шиї хреста, прив'язав до шиї ще й жорновий камінь і скочив у озеро Ільмен: утопився.
48. 992 рік. Українець (русич) Кожум'яка в двоборні переміг печенізького велета. І літо­писець написав, що в честь цієї перемоги цар Володимир заснував град Переяславль. Ні, він тільки поставив новий двірець. Град Переяс­лавль вже був в 907 році многолюдним — Переяславль згадується у списку тих міст України (Руси), яким Візантія платила данину в часи царя Олега Віщого.
Польський король Болеслав готується іти на Київ. Папа Іоан 15-ий хоче при допомозі Польщі відвернути Україну (Русь) від грець­кої віри і навернути її на віру латинську. Цар Володимир одружує всиновленого Святопол­ка з Мар'яною (донькою короля Болеслава). Родичанням скріплює мир з Польщею. (Свя­тополк — син убитого царя Ярополка і грекині Юліяни).
49. Єрей Архандоніс, бачачи, що з при­бут­тям до Києва польської королівни навіду­ються посли від папи Іоана 15-го, учить царя Во­лодимира, щоб він ненавидів латинів. Ла­тини — кровожерці. Гречин Плутарх у "Порів­няль­них життєписах", хвалячи Валерія Публі­кала, описує, що учасники змови проти рес­публі­канського Риму ритуальним способом заріза­ли раба і на його крові клятви складали.
"Царю, Римський патрицій Боніфаціо Фран­коне ув'язнив папу Бенедикта в 974 році. І посадив його голого в темницю. І сам себе проголосив папою Боніфацієм. І потім він (папа Боніфацій) не злюбив папський престол, і забрав всі папські скарби, і втік до Кон­стантинополя. Та через дев'ять років він знову прибув до Риму і вбив папу Іоана 14-го в 984 році. І знову вдруге сам себе проголосив па­пою римським", — сказав єрей Архандоніс. "Не приймай от латині ученія, їх же ученіє роз­вращено" ("Іпатієвський літопис"). Справа не в "ученії розвращенном", а в тому чи пере­бу­ватиме Україна (Русь) під юрисдикцією ла­тина, чи грека: їм обом потрібні її казкові багатства.