Выбрать главу

Наддніпрянщина — Прабатьківщина Індо-Европейської мови, віри, культури, цивіліза­ції.
Оріяни до Індії принесли усні Веди. Оріяни до Індії принесли високопродуховлену Ведій­ську культуру, яка також відома під ім'ям Мі­зинсько-Трипільська. "Вибачте, але ж "Біблія" і книги Геродотові вважаються "найстародав­нішим пам'ятником людського ума?" Ні, ні! "Рик Веди" 3500 років тому в Індії були упо­рядковані — кожна рик-ведська пісня отримала своє число. (Немає в Індії такої високо­освіченої людини, яка б не знала славного В'язу. І нам варто знати, що ім'я чи прізвище В'яза санскритське, значить "Зв'язувач", "Той, хто упорядкував, пов'язав Ведійські пісні). В'яза — пророк і збирач пісень, існуючих у "Рик Ведах", "Магабгараті".
16. "Атарва Веди" 3000 років тому вже були відомі в Індії, "Упанішади" — 2700 років тому. Щоб назви цих священних книг для нас не звучали так по-чужому, як назви священ­них книг "Тора", "Біблія", "Талмуд", "Єван­гелії", "Коран", познайомимося з ними. Слово "Рик" (риґ) значить "Пісня". Воно споріднене з українськими словами — ркоша, рекоша, рцить, рци, рече, речення, речник. Знаємо, що слово "Веди" значить — знання, ведання, видати. "Рик Веди" — "Пісня Знання". І знаємо, що "ата", "атар" чи "іті" значить — іти. Наприклад, сан­скритські слова "атгаким" (іти з ким), "атгари" (відходити), Атарва — ім'я старшого сина Брагми. "Атарва Веди" — Іде пояснення Вед.
Слово "упа" у санскриті має декілька зна­чень; ознайомимося, "упадвара" (сторона дверей), "упадана" (подати дань), "упадася" (біля десяти), "упатапа" (утопити, протопити). Санскритське "ні" значить "нижче", звідси — низ, низина. Творці "Упанішад" казали "Упа­ні­сад", що значить "Поруч нижче (тут) сі­дайте". Літера "с" перейшла в "ш", та в нашій мові вона лишилася — ми кажемо "сидіти", англійці "сіт", німці — "зитцен", ірлянці — "саі­дім". Румуни хоч і вважають себе романським народом (слово "румун" значить "римлянин"), у їхній мові — половина українських слів, а половина — латинських, їхнє слово "седеа" (сидіти) більш клониться у сторону "сидіти", ніж — "седере".

"Упанішади" — священна книга про знання людської поведінки: як сидіти, як розуміти, як молитися, як мислити, як заспокоюватися — як входити у таїну розумінь "Вед".
17. Санскритське "бгарата" значить — бо­ротьба, війна, гарата, гаратання. Є в нас слова “гаратає”, “гаратник”, “гаратати”. “Не встиг я йому се сказати, а він, як не кинеться на мене, як не почне гаратати мене палицею” (Ів. Франко). “Магабгарата” значить “Могутня боротьба”, “війна”. “Магабгарата” — велика епічна поема про братів (потомків Бгарати); бгарата — полководець, воєвода.
“Рик Веди”, “Атарва Веди”, “Упанішади”, “Ма­габгарата” старіші, як “Біблія” і твор­чість Геродота. У оповіді “Після Хрещення України (Руси)” написано, що фінікійці на­вчили греків писати, показавши їм алфавіт, який вони (фінікійці) позичили у сумеріян.
Гебреї вперше побачили алфавітні знаки (очевидно, малодосконалі) 2700 років тому: маю на увазі примітивні риси календаря Ґе­зера, запис Шілома. Літера, яка нагадувала схематичне зображення бика, була гебреями названа “алеп”, що значить “бик”. Вебстер пише, що слово “алеп” гебреями позичене у фінікійців. Слово “бет” у гебреїв значить “дім”. Наприклад, “Бетшеан” (дім відпочин­ку), “Бетезел” (дім сусідній), “Бетлегем” (дім, у якому є хліб); українці вимовляють “Бет­легем” як “Вифлиєм”. Алепбет — алфабет, алфавіт.
Арамейські і фінікійські письмена старіші, як гебрейські. У східних арамейців 2600 років тому гебреї позичили “алепбет”. Маючи “алепбет”, пророки-рабіни Езикієл-Ездра 2500—2450 років тому написали “Тору” (П’я­тикнижжя Мойсея). Тексти “Тори” писані про­роком-рабіном Ездрою (через граматичну невпорядкованість) були тяжкі для зрозу­міння.
2300-2200 років тому в Єгипті рабіни зредагували писання пророка-рабіна Ездри, переклавши їх на грецьку мову. Немає мож­ливости перевірити, чи тексти сьогоднішньої “Біблії” (П’ятикнижжя Мойсея) справді відповідають тектам Езикіела-Ездри: рукопи­си Езикіела-Ездри знищені. Геродот наро­дився між 490 і 480 роками до “нашої ери” в Малій Азії.
18. Україна (Русь) під час хрещення була жорстоко скривджена, її письмена попалені. Індія не була вогнем і мечем навернена на віру Христову, її письмена збережені. Не зважаючи на те, що санскрит сьогодні вважається мерт­вою мовою, в ній пульсує життя. Санскрит мені допомагає (при допомозі порівняння) пізнати історію життя слів, якими названі ріки України (Руси).