Выбрать главу

11. Аккади, халдеї, µутті і негри, які жили над берегами Тигру і Евфрату спостерегли, що прибулі з півночі люди (сумеріяни) світ­лоокі, білошкірі, незрозумілі мовою, їхнє військо їде на конях і возах, їхні коні (жителі степів Північного Чорномор'я) не можуть витримати евфратської спеки і гинуть.
Доктор Роберт Ґельман Боне у книзі «Ста­родавня Історія», виданій в 1961 році, в роз­ділі «Месопотамські міста і держави» твер­дить, що «Сумеріяни в Месопотамію прибули з півночі». Сумеріяни не могли в Месопо­тамію прибути з якогось острова, з боліт, з лісів Фінляндії, з Альп, з гарячих долин Ґанґесу. Чому? Тому, що вони були дітьми родючого чорнозему, на якому жили табуни диких коней і де міг котитися віз, де росли дикі коноплі, різні зернові трави, які вони (сумеріяни і їхні предки) вміли вирощувати.
12. Сер Персі Сікес у четвертому виданні «Історії Персії» (виданому в Лондоні) за­значує, що сумеріяни прибули на межиріччя Тигру і Евфрату «з побережжя Каспію». Вони сюди прибули на конях і возах.
Підтримуючи Р. В. Гатчісона («Праісто­ричний Крит», Кембриджський університет, 1962 рік), пише археолог О. Р. Гюрні у книзі «Гіттіти», виданій в 1964 році в Оксфорді, що «Сумеріяни володіли двома типами возів, один з двома, а другий — з чотирма колесами. Колеса були міцні, вози були тяжкі».
Археологи Ґ. Кларк і С. Піґґот у книзі «Праісторичні Суспільства», виданій в Лон­доні 1965 р., пишуть, що «Вози та колесниці відомі в протолітературі і в ранніх селищах Сумеріян, та відомі були вози вже в третьому тисячолітті до нашої ери в Україні».

13. Вози двоколісні і чотириколісні вперше були побудовані там, де вперше були при­сво­єні коні. Десять літ я голосив вість, що вперше були присвоєні коні в степах Оріяни (Укра­їни). Я голосив це в ім'я совісти історичної науки, а не расових, національних чи релі­гійних (часами засліплених) почувань гор­дости чи винятковости.
Сьогодні в мене на столі лежать часописи «Ню Йорк Таймс» (за 19 січня 73 року) і «Монтреаль Стар» (за 6 лютого 73 року). На сторінках цих часописів поміщена мапа Ев­разії і стаття Вальтера Суллівана.
Вальтер Сулліван повідомляє, що «коні вперше були присвоєні в степах України понад 4350 років перед Христом». Таке нау­кове відкриття здійснили на основі найно­віших археологічних даних доктор Райнер Берґер і Райнер Проч (Каліфорнійський уні­вер­ситет, Лос Анжелес). На мапі згадані ча­сописи подали села України: Усатово, Дере­ївка, Євмінка. Археологічні експедиції в роз­копках біля цих сіл знайшли кості коней, упряж, знайшли колеса.
14. Сумеріяни і їхні одноплемінники (гіт­тіти, гиксоси), прибувши з півночі на південь (на Близький схід), дотримувалися своїх предківських обрядів життя, їхні могили тепер знайдені в Сумерії, Сирії, Турції, Палестині, їхні могили, як книги, розповідають істо­рикам — хто були ті, що в тих могилах лежать.
Наприклад, археолог Ізраеля Еммануел Анаті у книзі «Палестина перед жидами» пи­ше, що «Поховання мертвих з кіньми і возами, почитання і поминання їх, і репре­зентація їх — типічно Індо-Европейський зви­чай і гиксоси також цей звичай мали на території Па­лестини, Сирії та інших землях Малої Азії».
В могилах сумеріян і їхніх одноплемен­ників (гіттітів — гиксосів) знайдені керамічні вироби із спіральним декоруванням — де воно, те спіральне декорування почалося? «В Південній Росії, в основному, між Дніпром і Дунаєм, спіральне декорування почалося в третьому тисячолітті до нашої ери», — пише Еммануел Анаті в книзі «Палестина перед жидами». Керамічні вироби із спіральним декоруванням, знайдені Еммануелем Анаті в Ізраелі (в могилах гиксосів), сьогодні пере­бувають в історичному музеї Тел Авів.
15. Професор археології (Кембриджський університет, Англія) Ґрегем Кларк і професор праісторичної археології (Едінбурзький уні­вер­ситет, Англія) Стюарт Піґґот у книзі «Пра­історичні Суспільства», виданій в 1965 році в Лондоні, повідомляють, що 5500 років тому Середній і Близький Схід (Індія, Іран, Пакіс­тан, Месопотамія, Палестина та їхні сусідні землі) був колонізований племенами, які, як автохтони, жили у багатих степах між Кар­патами і Кавказом.
В цій книзі Кларк і Піґґот утверджують таку нову наукову істину: «Коли ми верта­ємося тепер до важливіших областей почат­кового раннього хліборобського поселення, ми знаходимо існування більших зв'язків з Трипіллям (Україною), ніж із Стародавнім Сходом», тобто, з Месопотамією. Вони вва­жають, що жителі Оріяни (Праукраїни) запо­чаткували історію аграрної культури ще перед приходом сумеріян до Месопотамії.