Выбрать главу

Коли повінь почала спадати, Утнапиштим послав зі свого ковчега голубку, але вона вер­нулася, бо не знайшла сухого місця. Утна­пиштим потім випустив ворона. Ворон, побачивши, що вода спадає, полетів шукати собі домівку і назад не вернувся.
41. В 1914 році дослідник Арно Пебель в Історичному музеї у Філядельфії (США) про­читав на сумеріянському клинописі опові­дання про «світовий потоп». В оповіданні зазначено, що «дощ ішов шість днів і шість ночей». Обґрунтовані беззастережні доку­мен­ти втвердили в науковому світі переконання, що «П'ятикнижжя Мойсея» скомпоноване на основі сумеріянських релігійних понять про «світовий потоп».
Сумеріянське оповідання про «світовий потоп» передавалося впродовж тисячоліть від покоління до покоління, воно хвилювало і лякало людські уми, тривожило уяву й душу, ставало невід'ємною частиною їхніх релігій­них понять. Воно було в трохи зміненій формі переказане ассиріянами (Утнапиштим), гре­ками (Девкаліон), юдеями (Ной).
Археолог Леонард Вуллей вважає (і його твердження сьогодні прийняті всіма архео­ло­гами), що сумеріяни в долині Тигру і Евфрату пережили велику повінь («вода з'єдналася з небом і ніде не було видно землі»).
Леонард Коттрел в книзі «Розшуки в Су­мерії», виданій в 1965 році, цитує речення з сумеріянського оповідання про «світовий потоп» і потім на сторінці 128 пише, що «да­ле­ко пізніше жидівський поет запозичив суме­ріянські традиції і в Біблії написав, що «Ной випустив крука і літав той сюди і сюди, закіль посякла вода на землі» (1 кн. Мойсея, гл. 8, 7).
42. Л. Спраґвей де Кемп у книзі «Стародав­ні Інженери» пише, що сумеріянський «Пра­ведник Зюдзудра побудував ковчег, він сам урятувався і його родина від великого потопу, посланого Богами. І це оповідання розви­нулося від народу до народу і так Зюдзудра став ассирійським Утнапиштимом, юдейсь­ким Ноем, грецьким Девкаліоном».

Після потопу, як пише Л. Спраґвей де Кемп, «Впоперек напрямку течії (безодні, прірви) п'ять тисяч років тому ми бачимо сонцем обпалених сумеріян, що починають безконечні виснажливі дробіння рік і різні плянування для людського вжитку». Вони хочуть забезпечити себе від нового потопу.
43. В грецьких оповіданнях (мітах) Девка­лі­он – син Бога Прометея. Бог Зевс, розгні­вав­шись на людський рід, вирішив його знищити і тому послав на землю «світовий потоп».
Бог Прометей, довідавшись про задуми Зевса, порадив своєму синові Девкаліонові по­будувати ковчег. На дев'ятий день ковчег «сина Божого Девкаліона» і його дружини Пирри зупинився на горі Олімп. Від Девка­ліона і Пирри після потопу постав новий рід людський.
44. Автори біблії, взоруючись на оповідан­ня про Зюдзудру і Утнапиштима, впровадили в Першу книгу Мойсея думку, що «дощ ішов сорок днів і сорок ночей». Праведник Зюд­зудра після потопу «приніс в жертву богам вола і вівцю».
Праведник Ной «взяв з усякої чистої животини і з усякої чистої птиці та й приніс у всепалення на жертовник. І нюхав Господь любих пахощів» (1 кн. Мойсея, гл. 8, 20— 21).
Біля «любих похощів» Ной «пив вино та й упився і лежав обнажившись у своєму наметі». Чому в наметі? Сумеріянин Зюдзудра був хліборобом, жив він у глиняній хаті (ліплян­ці). Юдеєць Ной був пастухом і тому він жив у наметі.
Самуел Н. Крамер (співавтор «Світової Історії Жидівського Народу») в книзі «Із Таблиць Сумерії», виданій в Нью Йорку в 1959 році, пише, що не Мойсей, а Ур Намму — Перший у світі законодавець.
45. Першим законодавцем на плянеті Земля був володар Сумерії (лукал) Ур Намму. Ур Намму — Предтеча законів усіх законів. Кодекс Ур Намму на 3000 років старіший за кодекс римського права Юстініана. Кодекс Юстініана був створений 1500 років тому.
Всі сучасні кодекси державні створені на основі Кодексу Ур Намму, в якому зазначено, що злочинця не може карати потерпілий, або родина потерпілого, а тільки цар, або його суд.
Павло Бернштейн і Роберт Ґрін (Пенсиль­ван­ський стейт університет) у книзі «Історія Цивілізації», виданій в Ню Джерсі в 1961 році, пишуть, що «Перші цивільні закони були створені сумеріянами і вони стали в основі пізніших законів Гаммурабі». Ні закони Су­мерії, ні закони Гаммурабі в часи їх постання не вважалися «цивільними», їхні творці вважали їх божественними.
46. В музеї Іраку бачимо: сидить на свя­щенному троні Справедливості Бог Сумерії Ін Лил. Ін Лил врочисто передає своєму синові — володареві Ур Намму «Святі Божі Запо­віді». Кодекс Ур Намму, викарбуваний на ба­зальтовій стіні, сьогодні акуратно прочита­ний. Ур Намму, свої закони передаючи суме­ріянам, проголосив, що він їх отримав осо­бисто від Бога Ін Лила. (Кодекс Ур Намму археологами знайдений в руїнах міста Ур).