Выбрать главу

47. В кодексі Ур Намму написано: «Не можна кривдити вдови», «Багатий не повинен кривдити бідного», «Облегшуй життя рабів», «В того, хто забрав око, має бути забране око».
Кодекс Ур Намму започаткував у Сумерії впорядковане родинне життя. В ці часи семіти (аккади, ґуттіяни, халдеї) ще не мали упоряд­кованих родинних відносин, і про це є щирий відгомін у Біблії. Авраам (виходець з Халдеї) був одружений з рідною сестрою Сарою, внук Іаков був одночасно одружений з двома сестрами Лією і Рахелею (доньками Лабана), і їхніми служницями Зелфою і Баллою.
48. Сумеріяни любили свої рідні закони. Вони вірили, що краще жорстокий закон, ніж свавільне беззаконня. Вони були людьми лю­бови. На їхніх клинописах найбільше говори­ться про любов між жінкою і чоловіком, діть­ми і родичами, їхня любов основувалася на правдомовності, взаємодопомозі і співчутті.
«Сумеріяни любили дітей своїх і опікува­лися ними, діти любили і пильнували родичів своїх, відношення між братами і сестрами були теплі, рідні і ніжні» («Світова Історія Жидівського Народу», 1967, стор. 149).
49. 3760 років тому у Вавилоні (і на всіх землях зруйнованої Сумерії) вже господарями були семіти. Вони вживали сумеріянські тер­мі­ни (особливо терміни релігійні, сумеріян­ська мова клинописів в них була священною).
Сумеріянські слова семітам були тяжкі для вимови і вони їх переозвучували. Наприклад, сумеріянське слово «сур» (сонце, сонячний) вони вимовили, як «шамаш». Старі юдеї ка­зали «шемаші», ім'я їхнього казкового біб­лійного героя «Семас» (Самсон) означає «со­нечко». Араби тепер кажуть «шамс», асси­рійці і аморіти — «самсу».

Вавилоняни вірили, що Шамаш (Сонце) — Бог Вавилону.
В музеї Ірак стоїть статуя семітського володаря (аморитянина) Гаммурабі, слово «аморитянин» означає «західняк», (той, хто належить до племени західніх семітів). Бог Шамаш передає своєму синові Гаммурабі «Закони Божі». І разом із законами Шамаш передає також і палицю (символ володарської (владичої) влади і дії).
50. В Кодексі Гаммурабі є такі заповіді: «Коли людина вкраде річ з храму, або в царя, її треба вбити і треба вбити того, хто ховає вкрадене», «Коли людина вдарить по щоці рівного собі, має вона заплатити штраф», «Ко­ли людина виб'є око, виколи їй око», «Ко­ли людина виб'є зуб рівній собі людині, ви­бити їй зуб». (Кодекс Гаммурабі був архео­ло­гами знайдений в 1902 році). Кодекс Гам­му­рабі був написаний 1160 років перед напи­санням Кодексу Мойсеєвого.
51. Археолог Леонард Вуллей у книзі «Сумеріяни», виданій в Ню Йорку в 1965 році на сторінці 192 зазначує, що «Закони Мойсея в основному збудовані на законах Сумерії» і тут же він додає, що «від сумеріян жиди отри­мали ідеали соціяльного життя і справед­ли­вости».
Юдеї на основі біографії історичних осіб Ур Намму, Гаммурабі, Сарґона Першого ство­рили надзвичайно цікаву (вигадану) постать Мойсея. Справа, очевидно, не в тому, що Мойсей — вигадана особа, а в тому, що в ній втілене стремління жидів до величної духовної незалежности, і на цих стремліннях вони достойно виховують свої покоління. І ми на вигаданій особі Тараса Бульби виховуємо свою молодь.
Коли сьогодні жидам історики доводять, що основні писання Біблії позичені в сумеріян (отже, не можна вважати, що Мойсей осо­бисто отримав на горі Синай від Єгови «Божі заповіді»), жидівські історики відважно відпо­відають: «Ми тепер знаємо, як багато нав­чився Ізраел від Єгипту і Месопотамії» («Світова Історія Жидівського Народу», 1967, стор. 347).
52. Володар Сумерії володів могутньою си­лою. В його особі втілювався великий авто­ритет. Наприклад, Ґудея — він був духовним, політичним і військовим провідником. Всі могутні держави світу взорувалися на сумеріянський спосіб державного життя і тому вони доходили до вершин сили і слави: Рим, Єгипет, Англія, Франція.
В сумеріян не було розходжень між релі­гією і політикою (між світським і духовним життям). І таке поняття духовного життя народу природне і творче. Тільки народ духовно поневолений не має цілісности в житті; в нього історія народу — справа на­ціо­нальна, а релігія — справа приватна, або біб­лійна. Там, де живе вільний народ, справа національна, історична, духовна — одна моно­літна справа.
53. Ур Намму (законодавець і основопо­лож­ник 3-ої Урської династії, яка була 4200 років тому) обновив Зиґурат (Першу на плянеті Земля Святиню, побудовану його дідами). В жовтні 72 року, оглядаючи Зиґурат, я бачив туристів з різних країн світу (з Японії, Індії, Німеччини, США, Англії). Дехто з них брав з руїн Зиґурату камінчики в сумочку (хо­тів мати сувенір).