Выбрать главу

Патріярх Єремия сказав Борисові Году­нову, що хоче в Константинополі ставити церкву “істинному Богові”, але немає грошей. Турецький султан Мурад 3-й призначив його патріярхом, та грішми не помагає. Борис Годунов (людина практичного татарського розуму) на справи православія дивиться по-діловому. “Патріярше, отримаєш 2000 золо­тих монет, коли митрополита Іову висвятиш на патріярха”. Князь Турга (з його татар­ського роду походить письменник Іван Тур­гєнєв) показав торбу золотих монет. Єремия знав, що коли він Іову проголосить патрі­яр­хом, то сам лишиться без стада овець Хри­стових, і тому відповів, що Іова пат­ріярхом не може бути.
394. “Под караул!” Патріярх Єремия не знав, що ці татаро-монгольські слова озна­чають. І дізнався тільки тоді, коли був разом з своїми помічниками (митрополитом Іерофеєм і архиєпископом Арсенієм) посаджений у “тюрму”.
“Борис Годунов зайшов у келію до арештованого візантійського патріярха Єре­миї”. І сказав: “Коли не хочеш, щоб Іова був патріярхом, то ставай ти нашим патріярхом. Чому маєш вертатися до Константинополя, щоб бути рабом мусульманського султана?”; “Єремия невдумливо і неблагорозумно, ні з ким не порадившись, відповів: “Остаюся” (А. Я. Шпаков, “Государство і церков в Мос­ковськом государстве”, Одесса, 1912 г., стор. 268). Людина, яка попадає у московську в’язницю, “стає бездумною”.
Борис Годунов, почувши, що Єремия “пе­рестає бути Константинопольським патріяр­хом”, щоб бути Московським, сказав: “Єре­миє, патріярхом ти можеш бути, але не в Москві, а в Суздалі, бо ж не знаєш мос­ковської мови”. Патріярх Єремия відповів: “То что патріяршество, что жіті нє прі государє, потому статься нікак невозможно” (А. Я. Шпаков, стор. 290).

Борис Годунов залишив патріярха Єре­мию “под караулом”, сказавши, що патріярх має багато часу на роздумування. У темній келії сидить візантійський патріярх, поку­саний кровососними комахами; у віконце заглядають “караульщики”. Ідуть тижні за тижнями; тут спасти не можуть ні чудотворні мощі, ні панагія, ні святий Юр, ні Спаситель.
“Якщо, патріярше Єремия, помреш у келії, грецька церква матиме нового святого, побожні православні молитимуться до образу твого”. Єремия, рятуючи життя своє, пробує вирватися з в’язниці: повідомляє Бориса Годунова, що “Москві дає патріярха”.
395. 1589 рік. 22 січня у храмі Успіння пат­ріярх Єремия по-грецькому речав: “Пра­во­славний цар, Вселенський патріярх і Собор Священний возвишає тебе на престол Владі­мірський і всея Русі”. (Чому “престол Владі­мірський”? Місто Володимир на Клязьмі було столицею північних колоній України (Руси) тоді, коли ще селище Москва не мало в житті цих колоній жодного значення).
Ростовський єпископ (тепер митрополит) Іова відповідає: “Я рабь грешний; но если Самодержець, Вселенскій Господинь Іеремія и Соборь удостоивають меня столь великаго сана, то пріемлю его сь благодареніемь” (Карамзін, т. 10, стор. 71).
Патріярх Єремия і патріярх Іова утвер­дили, що має бути чотири митрополії — Нов­городська, Ростовська, Казанська і Крутиць­ка. І шість архиєпископів — у Во­логді, Суз­далі, Нижнім Новгороді, Смолен­ську, Рязані, Твері.
396. Патріярх московський Іова сів на ослюка і їздить по Москві, “освящаєт город”. Патріяршого ослюка веде Борис Годунов, за ним ідуть найвизначніші бояри і воєводи — охрещені татари — горда ординська знать Ман­суров, Чулков, Тарханов, Бутурлін, Тємі­рязєв, Беклемішов, Вельямінов.
Цар Фьодор мало орієнтується у “пат­ріяршій церемонії”. Він робить те, що йому каже Борис Годунов: одягнув патріярха Іову, “надягнув на нього хреста”, мантію, дав у руки патріярший жезл, на голову поклав патріярший клобук. “Ми не в греків віруємо, а в Христа”, — слова царя Ґрозного пригадав Борис Годунов. Архиєпископ Арсеній Ела­сонський детально описав перебування пат­ріярха Єремиї в Москві; його книга була видана в 1749 році в Італії.
Патріярх Єремия після майже річного в’язничного перебування у Москві, просить, у Бориса Годунова дозволу повернутися до Константинополя. Борис Годунов сказав, що патріярх Єремия буде випущений з Москви тоді, коли підпише “ярлик” (грамоту), що патріярх Московський незалежний від пат­ріярха Константинопольського, і може неза­лежно сам призначати митрополитів. Пат­рі­ярх Єремия і такий ярлик підписав. І Москва подарила патріярхові Єремиї “золоту торбу”, на якій був напис “От царя — патріярху”.
397. (Усі в Москві розуміли, що патріярха Москві дав не патріярх Єремия, а Борис Годунов — людина розумна, обдарована володарським темпераментом. Він стане царем Московського государства).