105. Сумеріяни святиню звали «зиґурат» і «е-гал»; старі гебреї сумеріянське слово «е-гал» вимовили, як «бекгал», і Соломон побудував «бекгал»; слово «е-гал» й сьогодні живе в значенні «гал» (заля).
Сумеріяни казали «небо», вавілоняни (семіти) слово «небо» позичили від сумеріян; старі халдеї словом «небо» назвали свого Бога, халдейський «Небо» своїм характером тотожний з латинським Меркурієм. Пророк Ісая (гл. 46, 1) написав, що «Упав Бел, повалився Небо», у всіх англомовних виданнях «Біблії» написано «Небо».
106. Сумеріянське слово «бал» має два значення — «валити» і «балакати». Сумерологи вважають, що сумеріянське слово «бал-бал» відповідає англійському «спік», «сонґ». В українців є слова «балагура», «балакати», «баламут», у санскриті є слово «бал», від якого походять широко відомі санскритські слова «балака», «баладева», «балала», «балакая», «балакіка», «балакин», «балда», «балакара», «баламота».
Головне (корінне) значення санскритського слова «бал» (пояснюю, покликаючись на «Санскритсько-Англійський Словник» Сір Моньєра Моньєра-Вільямса, видання — Оксфорд), таке — «щось робити», «щось давати», «щось думати», «проявляти силу»; слово «балака» означає «приємна балакуча жінка», «мисливець»; слово «балака» широко вживане в «Магабгарата».
107. Сумеріянське слово «мана» належить до тих декількох слів, які були сумерологами найскоріше прочитані, вони визначили, що слово «мана» рівнозначне англійському слову «скейл», «бартер», «межур». І, очевидно, українському «міна» (міньба, обмін).
Аккади слово «мана» почали вживати, як «ману», а гебреї, як «манег», а греки, як «міна». У гебреїв навіть грошова одиниця почала зватися «манег» — сто манегсів має десять тисяч шекелсів. Сумеріяни не тільки були першотворцями «ваги», а й винахідниками мистецтва «міняння» (важення); винайшовши ваги, вони на них важили золото, дорогі каміння.
108. Бібліотеки Европи постійно збагачуються книгами про історію Сумерії; в Істамбулі (Константинополі) у книгарнях лежать розкішно видані книги мовами англійською, французькою, німецькою про першотворців культури і цивілізації, сумеріян.
Будучи в Істамбулі, мені було приємно взяти у руки книгу Самуела Н. Крамера «Історія починається в Сумерії» і на сторінці 240 прочитати, що широко вживане на сумеріянських клинописах слово «ду» відповідає англійському слову «ту ґов», і подумав я тоді — і українському «іду». Фрідрік Аґастес Ванденбурґ у книзі «Сумеріянські пісні на клинописних текстах у Бритійському музеї» повідомляє науковий світ, що сумеріянське слово «кашу» відповідає англійському слову «спік», і подумав я тоді — і українському слову «кажу».