ДЕНЬ 28
45. Вони (жерці чужовір’я і їхні сліпі поклонники) речуть: “До нечуваного досі в нашій історії доходить Лев Силенко, заявляючи так: “Ми заявляємо, що Україна (Русь) освячена кров’ю її синів! Грецьке хрищення України (Руси) ми оцінюємо, як всенаціональне приниження””.
“Ні грек, ні москвин, ні жодний інший чужинець не достойний святити чи христити Україну (Русь)! Україна (Русь) сама по собі є святою матір’ю нашою”.
“Наші поважні історики, археологи, етнографи, філологи повинні організувати науковий панель на високому науковому рівні, і на цьому панелі засудити Лева Силенка (Орлигору) і його історіософські міркування, і щойно це може спинити рух силенкізму” (“Батьківщина”, Торонто, Онтаріо).
46. “Трудно знайти в історії людства хоч би в малій мірі щось подібне до баламуцтва, яке сіє Лев Силенко” (“Наша батьківщина”, 15. 7. 1966 р., Ню Йорк, США). “У справах “нової правильної віри”, яку видумав Лев Силенко (Орлигора) я повний неук”, (Петро Волиняк, “Нові Дні”, ч. 210, 1967р., Торонто, Онтаріо). “На думку Лева Силенка “чужі віри” (він до чужих вір зараховує грецьке православіє, греко-католицизм, різні секти і комуністичний світогляд) не виховують українців в українському державнотворчому думанні” (“Народна Воля”, Скрентон, Пенсильванія).
47. “Доповідь Лева Орлигори пройшла в супроводі великої уваги слухачів, розбудила багато роздумів, піднесла самопочуття української людини. Єдине, до чого можна мати застереження, то не цілком ясне ставлення Доповідача до християнства” (“Америка”, Філядельфія, Пенсильванія). “Доводи історика Лева Орлигори стимулюють світлу національну гордість, показують велич наших предків, про яку досі не знав наш народ” (“Ля Палябра Укранія”, Буенос-Айрес, Аргентина, 30 червня, 1968р.).
“Молодого і палкого історика-дослідника п. Лева Силенка (Орлигору) треба привітати, заохотити до дальшої праці та роздумувань і дослідів вже хоч би тому, що він належить до людей не тільки енергійних, але й думаючих” (“Українське Життя”, Чикаго, Ілліноїс). “Лев Силенко — зрадник СССР” (“Юманіте”, ч. 1379, компартія Франції, Париж).
48. “Лев Орлигора — це голос мільйонів таких, як він” (“Свобода”, ч. 56, 1959 р., Ню Джерсі). “Лев Силенко (Орлигора) — майстер воюючого націоналізму. Псевдонародний трибун” (“Жовтень”, ч. 7,1958 р., орган Письменників УРСР, Україна).
“Дажбога проголосив Лев Силенко “Єдиним Богом України”, і тому він є антихрист, і всі на світі християни повинні про це пам’ятати”; “Лев Силенко проголосив Дажбога Єдиним Богом України, і проти того проголошення ніхто не запротестував. Означає, що всі згідні!” “Силенко так звану “Рідну Українську Національну Віру” (РУНВіру) зареєстрував у державних актах США”, “Антихрист Лев Силенко пропагує, щоб українці відкинули Христа, бо він, мовляв, “жид”, і не українець, а натомість, щоб українці взяли Дажбога. Багато українців є знеохочені до римської (католицької) і до грецької (православної) віри, і, шукаючи виходу, ідуть до Лева Силенка” (“Український Євангельський Шлях”, числа — 1, 2, 3, 5, 8, Бритійська Колумбія, 1971р.).