49. “Лев Силенко і його послідовники (силенкісти) твердять, що вони відкидають “Біблію”, бо “Біблія” — це твір написаний єврейськими письменниками, які писали про чужі для України духовні справи і обставини. І з цих міркувань вони відкидають і філософію Карла Маркса і ллють болото на всіх комуністів і чесно думаючих прогресивних людей. Донцов писав, що треба йти з “Христом проти диявола”, а модерний ідеолог Силенко і Христа не згадує, бо твердить, що “єврей не може бути Богом України”” (“Українське слово”, орган компартії Канади, Вінніпег).
“Останнім часом деякі відділи УККА дають своє благословення чи хоча б моральну підтримку Левові Орлигорі в його формуванні поганської “української національної релігії”” (“Свобода”, Ню Джерсі); “Лев Силенко — красномовний диявол” (“Лес Летер Францес”, ч. 245, комуністичний журнал, Париж). “Лев Силенко бореться проти совєтського фашизму” (“Ню Йорк Гералд Трибуне”, число 20534).
50. “Ніхто не відбирає у Силенка-Орлигори ораторського хисту, про це знають і українці Клівленду, будучи на його промовах, але що вартий той хист промовця, коли він ширить філософію про... Дажбога” (“Вільне Слово”, 3-тє травня, 1969 р., Торонто, Онтаріо).
“Правда” (орган компартії Совєтського Союзу), пишучи про Паризький процес Віктора Кравченка, засудила всіх свідків (в тому числі й мене), як “великих злочинців”. Адвокат Вурсмер (оборонець компартії Франції) на процесі Кравченка в Палаці Юстиції назвав мене “українським буржуазним націоналістом”. Президентові суду Дюркгеймові я сказав: “Я люблю Україну! Я готовий за Український Народ іти на ешафот!” Чорносотенний московський часопис “Посєв”, який голосить, що “нікакой України нє било і бить нє может!”, повідомляючи про процес Кравченка, не мав сили згадати слово “Україна”, і тому вклав в мої уста слова: “Я люблю Россєю! Я готов за россєйскій народ іти на ешафот!” “Посєвську” фальш я спростував в українських часописах “Неділя” (Ашафенбурґ), “Українська Трибуна” (Мюнхен), посилаючи їм, як доказові матеріяли, французькі часописи.
51. Дорогі мої побратими і посестри! Москвинські комуністи і їхні наймити, проголошуючи мене “ворогом народу”, “буржуазним націоналістом”, не можуть мене закатувати просто тому, що не мають можливости моє тіло схопити у свої криваві рукавиці.
Їхні наймити на еміграції, покликаючись на “Посєв”, проголошують мене москалем, щоб викликати між українцями недовір’я до мене, і таким способом заплямити РУНВіру. У Вільному світі є багато моїх земляків, які знають мого тата, замордованого в таборах НКВД, знають мій рід, мого діда Трохима, моє село Богоявленське, в якому я родився.
52. Я потомок запорозького козака Сили. Сила спільно зі своїм приятелем (також запорозьким козаком) Усом очолював, найдальше на Захід віддалений, Запорозький кіш.
Після зруйнування Запорозької Січі, цей Запорозький кіш був перетворений у селище Усівка.
Козак Сила був тяжко ранений у поєдинку з москвинами. Його непокірні сини пробиралися на Кубань, вони були спіймані і закріпачені в селищі Богоявленське. 15 кілометрів від Усівки розташоване Богоявленське, в якому споконвіків жив рід Півняків (рід моєї матері Світанни (Олени). Москвини переіменували Усівку на Олександрію, вшановуючи ім’я свого царя.
Архиєреї чужовір’я і їхні поклонники, архиєрєї московського комунізму і їхні поклонники, не маючи сили спростувати науку РУНВіри, поширюють проти мене обмови, пропагуючи їх у своїх часописах, анонімних листівках. І потім, покликаючись на ці листівки, речуть: “Читали, що пишуть про Силенка? І що говорять про нього. Він підозрілий”.
53. “Сатанинську роботу очолює безбожник, і згідно з окреслення слова Божого, антихрист Лев Т. Орлигора чи, пак, Лев Силенко. Орлигора-Силенко народився в Україні після комуністичної революції і виховався в безбожницькій атмосфері комуністичного Совєтського Союзу, “Так встану на них, говорить Господь Саваот, вигублю ім’я Вавилону до щенту, і сина і внука, Говорить Господь” (Ісая, 14, 22), і Лев Силенко у своїй науці не скривається, що його предки походять зі слуг диявола, читай Вавилон і Сирія, і там знайдете” (“Український Євангельський Шлях”).