14. Митрополит Іларіон (Огієнко) — одурений провідник одурених. Він з дитячих років виховувався у школі фальшивої історії. Пишучи, що «Увесь наш український дух, як народу, усю нашу духовну культуру прищепила нам Візантія», він повторює те, що греки (візантійці) сотні років писали, звеличуючи Візантію і принижуючи Україну (Русь). Українець, читаючи писання митрополита Іларіона (Огієнка), кормиться, сам цього не знаючи, меншевартісною духовною їжею — кормиться вірою православною, що греки і латини — кращі люди, а українці — гірші люди.
Греки і латини, як «кращі люди», прищепили українцям, як «гіршим людям», духовність, культуру, цивілізацію, релігію, поняття краси і етики. Якщо так — українець меншевартісна людина. Меншевартісна людина цурається самобутніх духовних вартостей і обожнює чужину. Грецько-православний українець чи грецько-католицький українець обожнює Грецію (бо ж у Греції греки придумали грецьке православіє) і обожнює Рим (бо ж у Римі римляни придумали католицизм). Українці, будучи духовними рабами, тіштеся, що «Увесь наш український дух... прищепила нам Візантія» чи Московитія. О, нічого в світі немає огиднішого, жорстокішого, як канонізована освячена фальш!
15. Візантія і Московія не могли нам, українцям, прищепити того, чого вони не мали! Вони не могли нам прищепити наше. У Західній Европі (ні, в усьому світі!) устійнене «табу», що народ, який не має своєї культури, своєї духовости, своєї історії, не може звати себе вартісним народом.
Я об'їхав країни Европи, Азії, Америки, і ніде (навіть між жителями мініятюрних країн — Коста Ріко і Бгутану) не знаходив людей, які б казали «наше нам прищепили чужинці і ми прищепою гордимося. У нас нема здібностей творити свої рідні культурні й духовні вартості, бо в нас нерозвинена уява, у нас немає винахідливости. Ми прищепу звемо «вже нашою культурою і чужу релігію звемо нашою, ми, як гірші люди, здібні тільки на акультурацію».
16. Хто є сам собою, перед тим відчинені двері світлого майбутнього. Щасливі ті, що мають свою рідну віру, рідну правду, рідну мудрість, і на світ дивляться по-своєму і розуміють Бога по-своєму, і мають свій самобутній стиль життя. Коли ми, українці, хочемо знати самі себе, пізнаймо історію далеких Предків наших.
Є! Є свята таїна цілісности між нами і нашими далекими Предками. Ні, ми не золотого Тамерляна (монгольського хана) «онучата голі»! Ні, ні, ми не «станемо нагими, як мати народила», звільнившись з кайдан духовного грецько-юдейсько-латинського рабства!
«Триста палеолітичних малюнків. Це є рідні листи од наших далеких Предків. Скалка з їхнього життя, яку зберегла і перенесла у наше двадцяте століття "машина часу" — "Кам'яна могила"».
17. «Що ми можемо прочитати у тих листах? Дуже й дуже багато. Нові дані про первісне мислення, перші кроки мистецтва, зародок релігійних уявлень, суспільну організацію, тогочасну фауну. Зображення прадавніх митців і сьогодні хвилюють нас, дають естетичну насолоду».
18. Є оригінальний індо-европейський дім. Історики Дж. Гавкс і Л. Вуллі у книзі «Історія Творення Культури і Проявлення Науки» (Праісторія і Початок Цивілізації), виданій в Лондоні (Англія), помістили «Мапу Мандр Народів в епоху бронзи». На мапі зазначені назви народів, які, вийшовши з Оріяни (України), через Кавказ прямують на Південь. Ідуть племена Сумеріян (Кімеріян), Мітаннів, Касситів, Персів, Гітітів. Всі вони діти Оріяни (України), їхня мова — первісний санскрит.
Історик Ґеорґ Біббі у книзі «Чотири Тисячі Років Тому», виданій у Ню Йорку (США), помістив «Мапу Правітчизни Народів» — зображена територія сучасної України. І з території сучасної України вимандровують Мітанни, Кассити, Гіттіти, Ахеї (Греки), Англо-Сакси, Тевтони, Латини.
19. «Південна Росія в Европі — це оригінальний індо-европейський дім», — пише О. Шредер у книзі «Праісторична Стародавність Арійського Народу». Арії (оріяни) вважали себе володарями «народженими диханням Бога», — пишуть «Веди». Л. Спраґ де Кемп у книзі «Стародавні Руїни і Археологія», виданій в 1962 році, пише: «Оріяни, підкоряючи на своєму шляху племена за племенами, вважали себе пануючим народом». Вони покорили в Індії монгольські племена, на Середньому Сході — семітські.
20. Де виникла «Аристократична мова культури?»
Мова – Душа Людства. І «Напочатку було Слово, а Слово те в Бога було, і Бог було Слово», – так думає євангелист Іван, 1, 1. Є обґрунтоване питання: «Де почалося слово, там і почалися творитися перші розуміння Бога, перші релігійні поняття. Скажіть ім'я народу, на землі якого "напочатку було Слово?"»