135. Ви будете наражені на питання: “Я, українець, вірю в “Біблію”, а ви ні? Ви безбожники? Мені не потрібна ваша Рідна Українська Національна Віра, я не визнаю Дажбога”.
Добре, біблійнику, вір у “Біблію”, але вір по-мудрому, а не по-глупому. Вір, що біблійний “Господь Саваот — Бог Ізраеля” (Єремія, гл. 16, в. 9). Коли “Саваот — Бог Ізраеля”, значить він для тебе чужий, бо ж ти не ізраелець, а українець.
Хочеш бути достойною людиною, то “нехай не буде в тебе чужого Бога, і щоб ти не поклонявся перед чужоземним Богом” (“Псальми”, 81, 9), а служив рідному Дажбогові, Дажбог — Всюдисущий і Єдиносущий Господь України (Руси).
Коли князь твій, або княгиня твоя, або “коли брат твій.., або син твій, чи дочка твоя, чи жона серця твого, чи приятель твій любий, як душа твоя, та буде підмовляти тебе тайком, говорячи:
“Нумо, будем служити Богам народів, що навкруги вас, близько до тебе чи далеко від тебе.., то не приставай на волю його і не слухай його” (5 кн. Мойсея, гл. 13, в. 6—10). Від наруги обороняючи Дажбога (Рідну Предківську Духовність), ти отого князя, оту княгиню, отого рідного брата чи “пророка, або сновидця” (5 кн. Мойсея, гл. 13) “мусиш вбити” і “рука твоя буде перва на страту його, а потім рука всього люду” і ось ти “цим робом викоріниш зло між вас”.
136. “Біблія” вчить, що є рідна Духовність і є Чужа Духовність, і тому для жидів Саваот — Рідний, а Дажбог — Чужий, безвартісний ідол. І тому для Українців Дажбог — Рідний, а Саваот — Чужий, безвартісний ідол. Кожна мати — мати. Але тільки рідна мати правдива мати — між нею і її дитиною живе свята таїна людської вічности. Той, хто каже, що він українець і йому не потрібно Рідної Української Національної Віри, той сам собі не потрібний — хто непотрібний сам собі, той нікому непотрібний.
137. Ви будете наражені на питання: “Ви комуністи, бо ви не християни?!” Кожна думаюча людина знає, що коли б не було християнізму, то не було б комунізму. Не буддизм, не шінтоїзм, не гіндуїзм, не мусульманізм, а християнізм народив комунізм.
Ми, рунвісти, нічого спільного не маємо ні з християнським комунізмом, ні з комуністичним християнізмом. Ми проти того, щоб комунізм продовжував соціяльні ідеали первісного християнізму.
Карл Маркс — Фрідріх Енгельс, проповідуючи комунізм, твердили, що вони здійснюють соціяльні доктрини інтернаціонального християнізму. Вони рекли: “Хіба християнство не боролося теж проти приватної власности, проти шлюбу, проти держави? Хіба воно не проповідувало замість цього благодійність і жебрацтво, безшлюбність і вмертвіння плоті, монастирське життя і церкву?” (“Маніфест Комуністичної Партії”, Маркс-Енґельс).
Хіба комуністи в Україні не говорили, що Христос був першим комуністом, бо він виступав проти приватної власности і казав, що скоріше верблюд пролізе через вушко голки, чим багатий потрапить до царства небесного?
Хіба колгосп не жебрацтво, не умертвіння плоті, не модерне комуністичне монастирське життя? Комунізм — спадщина християнізму (юдейської інтернаціональної секти)!
138. Ви будете наражені на питання: “Ми, українці, християни, у нас все своє, і нам РУНВіри не потрібно, ми хочемо жити по-старому так, як наші батьки жили”.
Ні, не живіть так, як жили ваші батьки — ваші батьки ходили у ярмах. І що ж у вас, брати-чужовіри, “все своє”? Грецьке кадило, кропило, грецька служба Божа написана греком Іоаном Злотоустим, грецькі ризи (сорочки), догми, канони, ікони, на яких (за грецьким іконописним стилем) зображені греки, жиди, латини і їхні символи?
Що ж у вас, брати-чужовіри, “все своє”? Жидівські заповіді, жидівський пророк Мойсей, святощі, привезені з берегів Йорданю, Атосу, булли папські, писання рабінів Езикіела — Ездри (“П’ятикнижжя Мойсея”), писання жидів євангелистів, мудрування пап римських, патріархів візантійських?
Що ж у вас, брати-чужовіри, “все своє”? Думка, хвилювання? З вашою думкою, наприклад, папа римський не рахується, він ваших єпископських синодів не визнає, церкви ваші не ваші, ви їх побудували за тяжко вами запрацьовані гроші, ви ними тішитеся, як наївні діти, обманлива радість, ваші церкви записані, як матеріяльна власність папи римського.
А що ж папа римський визнає? Він визнає ті гроші, які ви йому посилаєте і визнає, що ви його духовні раби — овече стадо рутенів.
139. Ми, українці, змарнували десять століть! Ми десять століть покірно стояли на колінах перед зайшлими греко-юдейо-латинськими богами! Богами? Та ж у християнізмі один Бог? Ні. “Святі можуть бути названі богами” (митрополит Іларіон (Огієнко), з цитати святого Іоана Дамаскина).