31. Самопоневолення — аристократична філософія волі. Її ми втратили... Без неї ми не можемо бути повновартісними людьми. Слово "самопоневолення" асоціюється зі словом "неволя, і тому створює в людей невольових почуття переляканости. О, власне тому, що слово "самопоневолення" асоціюється зі словом "неволя", воно мудру людину мобілізовує. Воно стає її щитом, щоденно їй підказує поневолювати свої рабські вади, вчить її не забувати оріянського прислів'я: "Дай серцю волю — заведе в неволю".
32. Невдумливі люди бунтуватимуться проти самопоневолення, їх вабитиме, як комашку вогонь, "абсолютна воля". Тобто, "чарівна ілюзія". Ті, що проповідують "абсолютну волю", спекулянти або наївняки. Вони не знають, що абсолютної волі немає.
Земну плянету поневолює Сонячна система. Вона не дає їй можливости вийти у світ інших сонячних систем. Плянета Земля поневолює людину — плянета Земля не дає людині можливости вийти з орбіти Землі і чутися в інших світах так, як на Землі. Чуття, якими володіє людина і без яких вона не може бути людиною, поневолюють людину: спрага людині наказує йти до джерела, голод їй наказує вбивати звіра, мудрість їй наказує боронити Вітчизну.
33. Невдумливим людям розумні люди скажуть: "Самопоневолення, тобто духовнотілесна добровільна самодисципліна — шлях волі єдиноправильний і єдиноуспішний. Самопоневолення — це духовна вакцина проти неволі".
"Щоб людина не захворіла на холеру, в її кров вводять ослаблені бактерії холери. Тіло, перемігши малу дозу холерних бактерій, витворює в собі силу не боятися холери. Щоб поневолена людина (особливо та, що народжена в неволі) стала вільною, їй треба навчитися поневолювати ті навики, які її вчать миритися з невільничим життям".
34. Великі люди стали великими тому, що вони вміли свідомо поневолювати свої злі сторони характеру (лінивство, зневір'я в годину невдач, сліпу емоційність, прив'язаність до особистих життєвих розкошів, лякливість, рабську покірність, споживацьке ставлення до життя) і вміли вони свідомо виховувати в собі творчі достойні сторони характеру (цілеспрямованість, організованість, дисципліновану активність, послідовність, вольовість, непохитне прямування до мети, вміння перемагати перешкоди).
35. Щоб слово "вольовість" дехто не втотожнював зі словом "воля", зазначую, що слово "наполегливість" — синонім вольовости. Наполегливість мудра, тактовна й послідовна в досягненні мети — священна таїна успіху людини, організації, племени, народу.
Свідомість повинна свідомо збагачуватися навиками вольовости, вивчати психологію вольовости, джерела її самопоявлення і самозникання. Тому, що вольовість твориться під час змагань, потрібно культивувати спортові змагання, мистецькі (мистецтво слова, пензля, організаційного такту, краси духовної і тілесної).
Еволюція — це несвідоме й свідоме змагання. Постійно відбувається в рослинному, тваринному й людському світі змагання за продовження роду, за утвердження життя. Північні вторжники, знаючи, що почуття змагання існує в психіці кожної людини (тобто, почуття любови до себе) використовують його для своїх брутальних справ. Вони слово "змагання" знеславили так, як і слово "воля". Вони знеславили багато світлих навиків людських. Вони світлу любов до народу звуть "буржуазним націоналізмом". Одначе це не значить, що ми не повинні їх (навики) плекати, даючи їм правильні, матір'ю-Природою усталені поняття.
36. Живе ніким не спростована правда, що людина родиться вільною. Щоб оборонити свою волю, людина своїми мислями і почуваннями єднається з членами роду свого, з інтересами племени свого. Вона знає (добрим інстинктом відчуває), що тільки в спілці з однодумцями вона може розвинути себе, проявити свої мислі, свою особисту волю.
Наприклад, десять осіб — це десять окремих воль. Що треба робити, щоб вони могли творити подвиги, успішно себе в житті втверджувати і мати забезпечене майбутнє для себе й дітей своїх. Їм треба дати творчу ідею, і я їм даю науку Рідної Української Національної Віри — науку самопізнання і самоутвердження. Ідея — це поняття.
37. Щоб поняття втілювалося в навики людські, треба його оформити (треба дати йому організаційну будову), і я даю назву цій організаційній будові — Об'єднання Синів і Дочок України.