Не тільки ті, що організовані в Об'єднанні Синів і Дочок України Рідної Української Національної Віри, а й всі інші люди (люди чужих земель і чужих організацій), які об'єднані однією ідеєю, метою і спільним вольовим хотінням йти до мети, здійснюють подивугідні подвиги. І кожний з них вірить, що у волі організованих побратимів живе й частина його особистої волі, його особистих почувань і успіхів.
38. Справді, ти тільки тоді по-справжньому вільний, коли ти своєю особистою волею зміцнюєш волю народу свого і бачиш у волі народу свого частину своєї особистої волі. Твоя особиста воля так, як вітка в яблуні, розвивається у вільній волі організованих побратимів твоїх.
Об'єднання однодумців кероване і впорядковане об'єднуючими законами, наймудріший і найуспішніший спосіб оборони особистої волі. В цьому законі закодована первісна мудрість оріянської волі.
Коли твоя особиста воля з твоїх причин (з причин твоїх особистих переконань) не знаходить місця у волі твоїх об'єднаних побратимів, а перебуває вона у гнізді твого особистого "я", ти пропащий. Мудрістю організованої волі самодисциплінованих людей (рідних чи чужих) ти будеш бойкотований. Будеш покараний так, як буває бджоляний рій карає трутня, щоб забезпечити архітектоніку бджолиної трудолюбної родини.
39. Десять осіб — десять окремих воль. Що треба робити, щоб вони не були спроможні самі себе боронити і легко потрапили в кабалу до чужих людей? Треба їм дати десять ворогуючих ідей (різних суперечливих релігійних тверджень, соціяльних чи світоглядових понять) і хитро переконати кожного з них, що він має "свою ідею" боронити, бо вона єдиноправильна, а всі інші ідеї безоглядно поборювати.
Такі десять осіб будуть приречені на загибель тому, що вони навіть у ту годину, коли їм всім загрожує чужа сила, не здібні між собою договоритися про спільну дію самооборони.
Троє чужинців (об'єднані однією ідеєю перемоги) без особливих зусиль завойовують десять розсварених господарств. Між розсвареними завойовники легко знаходять коляборантів. Коляборанти упокорюють самі себе (братів своїх), щоб міцніла влада трьох вторжників. Хіба українці греко-католики не допомагали полякам здіймати голови з українців греко-православних. Хіба українці греко-православні не допомагали москвинам здіймати голови з українців греко-католиків.
Хіба українці, очаділі таким духом чужовір'я, мають дані бути вільними людьми. Ні. В них братовбивці проголошені церковними святими. Вони самі себе мордують, щоб догодити християнським катам.
В Об'єднанні Синів і Дочок України сьогодні плекаймо вольовість (високоморальну національну вольовість!) під гаслом організаційної дисципліни. Любімо дисципліну свідомо і гордо — дисципліна — це добрий дух організаційної живучости і могутности.
40. Дисципліна організаційна — це значить пошана до тих, з якими ти в організації працюєш, сумуєш невдачами і радієш успіхами, і пошана до тих обов'язків, які тобі організація доручає.
Організація це не група Михасів, Гриців, Стецьків, Марійок, які тягнуть віз тим способом, що лебідь, щука і рак, і нарікають, і зневірюються, що віз стоїть на місці.
Ні. Організація — це автомашина, яка мудрою головою складена із сотні частин, і кожна з них має своє місце і призначення. Гамульці не можуть виконувати ролю дверей, двері не можуть виконувати ролю колеса. Автомашина тільки тоді успішно йде вперед, коли всі її частини (важливі й менше важливі) гармонійно співпрацюють. І тому вони (кожна зокрема) цінні і своєю цінністю творять могутню силу (автомашину).
Організація, в рядах якої немає гармонійної співпраці її членів, нагадує ту автомашину, в якій колесо займає місце дверей, а двері — місце мотору. Тіло такої автомашини лежить на смітнику: ні вона, ні її частини не творять сили — вони дезорганізовані.
41. Вольова людина прагне мати організовану волю тому, що без організованої волі вольовість не творча. Вольова людина в борні з перешкодами, невдачами, поразками, зрадами завжди стає переможцем.
Вона світлою вольовою цілеспрямованістю лякає ворогів і чарує достойних приятелів. Утратити вольовість — значить утратити наполегливість. Без наполегливости ніхто й ніколи не досягав мети, не створював життєздатної організації, не виводив народ з неволі.
Ті, що під час труднощів, заколотів, поразок, помилок, невдач тануть, як віск на сонці, і розгублюються, не мають права звати себе шляхетними людьми. У всіх народів і в усі часи вони звалися негідниками, моральними споживачами. Моральні споживачі від побратимів вимагають співчуття, і в цей же час нарікають на них і їм ніколи не співчувають.