29. Крапля крови з серця Наливайчиного перелилася в серце моє, і думою ожила. Як освіжити душу народу? Як здисциплінувати розум народу?
Я видачу рідних провідників (в руки чужі на муки смертні) проголошую душевною хворобою зхристиянізованої української нації. Українці, які лишають чад чужовір'я і вертаються до реформованої віри внуків Дажбожих, утвердженої в "Мага Вірі", повинні пам'ятати, що разом із залишенням чужовір'я, вони повинні залишити й інтриги проти рідних своїх провідників.
Впроваджую в життя щорічне влаштування смутку. ("День затемнення глузду"). Всі визнавці РУНВіри п'ять хвилин стоятимуть, мовчки похиливши голови.
Рунтато вичислюватиме жахіття відомих історичних фактів продажі українцями своїх провідників, кревняків, діячів. Висітиме образ провідника Наливайка. Наливайко зображений на розпеченому залізному коні — на його голові колюча залізна корона, з-під корони по скронях струмує кров, кривавиться напис "Krol Ukrainy".
З0. Ми, підходячи до Наливайка, говоритимемо: "Вірний і рідний наш провіднику, прости нашим нерозумним предкам. Зніми з наших душ їхні непростимі чужовірні гріхи.
Ми в сяйві РУНВіри шануємо культ провідника так, як шанували правдиві внуки Дажбожі — воїни Святослава, так, як шанують діти тата".
Рій Родинного Вогнища (Станиця ОСІДУ) вибирає явним або неявним голосуванням провідника. Рій огортає його культом, піклуванням, і цю організаційну обрядність творить не для того, щоб були "раби" і був "пан", а для того, щоб у Станиці ОСІДУ панував дух дисциплінованої мудрости, дух єдности, світлий дух організаційної творчости, щоб всі знали, що ми, рунвісти, Об'єднанням Могутніємо, і тільки в цьому значенні врочисто вимовляємо скорочений оклик "ОМ".
Нововибраному провідникові Станиці ОСІДУ рунтато (рідний український національний тато), тобто, духовний наставник Станиці ОСІДУ, привселюдно вручає жезл влади (вогнистий знак Дажбожий) і невеличкий блакитний прапорець, на якому зображена золотиста бджілка (символ працьовитости і родинної дисципліни).
Всі присутні склоняють чола тоді, коли нововибраний провідник Станиці ОСІДУ біля блакитно-золотистого стягу цілує вогнистий знак Дателя Буття (Дажбога) і промовляє: "Об'єднанням Могутніємо! Брати і Сестри, допоможіть мені допомогти вам. Слава Дажбогові!"
Брати-чужовіри, які десять століть стоять на колінах перед портретами старих юдеїв, греків, латинян, піднімуть нас, рідновірів, на глум, що ми у хвилину священного вручення рунтатом Дажбожого знака (жезла-влади) нововибраному провідникові Станиці ОСІДУ, во ім'я Дажбожої вічности кланяємося. Чому ми це впроваджуємо, не звертаючи уваги на те, чи будемо хвалені чи обмовлені?
Немає на світі такої людини, яка б не була людиною, або могла б сама себе перевершити, тобто, бути розумнішою за себе.
Нововибраний провідник, незважаючи на те, що він душею й розумом найвеличніший у Станиці ОСІДУ, і тому він вибраний, є перш за все людиною, якій властиві помилки, обурення, слабість, ніжність, гордість явна чи глибоко прихована, грубість, такт, славолюбство, жертвенність, відданість.
31. Нововибраний провідник, побачивши, що всі побратими і посестри, об'єднані єдиною мислею і єдиним натхненням, поклонилися, перероджується, в нього появляється велика віра у свій народ. Він переживає чуття досі йому невідомі — чуття самодисципліни, самоконтролю, самопошани.
Вливаються в його серце дивні натхнення — почуття вищости, володарської гідности, самопосвяти. І часами ці почуття такі сильні і благородні, що провідник йде на найбільші жертви, обороняючи людей, яких він очолює. Великий подвиг родиться стремлінням оправдати довір'я.
Ті, що поклонилися, обрядово дисципліновують свого рідного провідника, щоб він тримав у дисципліні тих, кого очолює, був розважним майстром Родинного Вогнища і ніби кажуть мовчазно йому: "Ти не маєш права зневірюватися, занепадати духом, нарікати на свою втому. Ми тебе хочемо бачити вічно натхненним, впевненим, діловим".
Є такі, які неорієнтуючись у психології організаційного життя, скажуть: "Та як же його, того нашого провідника шанувати, коли він наш і ще живий? Вб'ють його наші, або чужі, коли він щось вартий, і тоді ми заходимося відправляти панахиди і організовувати комітет по збиранню грошей на пам'ятник".
Чи може "юрба", яка складається з таких "синів України", мати достойного провідника? Ні. В недостойних людей немає достойних провідників.