Хто прагнутиме валити основи ОСІДУ РУНВіри, той буде влесливо комбінувати різні (на перший погляд навіть переконливі) аргументи, виступаючи проти культу провідника, ширитиме "демократизацію" наших народоправних рядів, мовляв, "ми, гайдамаки, всі ми однакі", "чия горілка на столі, того й правда на селі".
32. Провідник найбільше наражає себе на обмовлення, бо його завжди найкраще видно. Немає (і ніколи не було й не буде) в світі такого провідника, якого б не можна було обмовити, назвати самолюбом, нездібним, неморальним. Визначні і невизначні провідники були обкидані болотом, гнилими яйцями, і цієї "пошани" не обминули ні королі, ні сільські старости.
"Коли ми виберемо його провідником, а він виявиться зрадником, пияком, гульвісою — що ж тоді робити?" У зрадливої юрби зрадливий провідник, зрадлива юрба йому не вірить, боїться його "влади", а він — не вірить юрбі.
В Україні часами провідники ставали зрадниками тому, що різні авантюрники снували змови проти них. Вони, рятуючи життя від суду обдуреної маси, тікали в Польщу, Московитію, Туреччину.
Чужинці цінували провідницькі здібності втікачів. Назначали їх провідниками над Українським народом. Юрба притихала, кажучи: "Ну, коли вже його сам цар призначив, то треба слухати, значить він щось вартий. Це не те, що ми його можемо вибрати, а завтра, випивши могоричу, переобрати".
33. Раби не здібні шанувати провідника, не призначеного чужиною. Тобто, такого, якого вони самі виберуть, їм здається, що він холоп, він з ними п'є спотикач і дуже до них піддобряється. Він ними вибраний.
Провідник не повинен вживати алкоголю. Коли він підхмелений, він перестає бути провідником. Люди, ласі на чарку, інколи мають вплив на несвідомі маси, на інтригуючих людей і можуть накоїти чимало тимчасового лиха. Бойкот — найкраща боротьба з ними.
Бджоляне плем'я само для себе плекає (культивує) провідника тоді, коли він ще в повиточку. Бджоли його отеплюють, живлять добірними харчами, обороняють від напасливих претендентів на "престол". Вони знешкоджують суперників провідника.
Коли б вони не так поводилися, їхнє плем'я перестало б існувати: не витримало б іспиту життя. Мільйони років живуть в бджоляному племені інстинкти самозбереження — матирею (природою) усталений культ провідника.
Якби й нам взяти з колиски добірне немовля і виховати з нього провідника: дати йому вольові манери, навики володарські, непідкупність, таїни дипломатичного "бонтону", вселити йому віру, що провідник при жодних обставинах не тікає з поля бою, не зрікається духовної цілеспрямованости.
Провідник не схиляє чола перед чужоземними духовними, державними чи військовими можновладцями. Він — символ. Він не огортає себе пишнотами, не звертає уваги на нарікання. Він збагачений найдостойнішою гідністю, яка зветься — Відвага. Він володіє усною і писемною чіткою будовою думки, розвиненою уявою, передбаченням, глибокою інтуїцією.
Немовля, з якого мав би вирости український "Далай Лама", не виявляє прикмет великої мудрости. Дехто хоче його задушити, мовляв, "мій син мудріший". Щоб оцінити мудрість, треба володіти мудрістю. Немудреці, які знецінюють мудреців, стають потворами. Може є щось вище мудрости?
34. Французькі, москвинські, англійські, римські, іспанські королі не всі були титанами розуму і духа. Їх оточували беззастережно вірні піддані, воєначальники, дипломати, поети, філософи, духовні жерці, які були мудрішими за них і які покірно стояли на колінах перед ними. Рабство? Ні. Дисципліна мудрости — вище мудрости.
Великий мудрець стоїть на колінах перед монархом не великої мудрости. Чому? Щоб принизити себе і звеличити монарха? Ні.
Він (мудрець) ставить дисципліну (порядок в душі нації) вище розуму, вище духовости, вище слави, вище свого "я" (і коли правду таємну сказати), вище короля, і тому він не тільки мудрець, а й дисциплінований мудрець.
Яка здоровоглузда риса національного характеру? Яка одержима сила природнього самозбереження? В ній легко помітити присутність інстинкту, який властивий бджолам, птахам, звірям і людям, які не були калічені многовіковим рабством.
Недисциплінований розум (недисциплінована величність), недисциплінована душа (недисципліновані емоції, натхнення, хотіння) — ось ті притаєні, на перший погляд непомітні, чинники, які руйнують творчі сили найздібнішої нації.
35. Яка ж сила нас, українців, ослабила, розум наш розбестила? Яка ж сила їх (москвинів) підсилила? Чому є сильні і чому є слабі племена? Говорімо мовою конкретности — ми ненавидимо москвинів білих і червоних, та ненависть наша слаба. Ненависть слабих — стогін загубленого в пустині. Треба обачно заглибитися в корінь мудрости — що роззброює нашу святу ненависть?