41. Був непорочно народжений спаситель Ґаутама (правильніше, Кутама) Будда. В розкішному Оленячому гаю (біля Бенаресу) Богородиця Діва Мая ("мая" значить — "мрія") народила Боже дитятко Будду. Пророк Асита новонароджене Боже дитятко Сидгартгу Будду за староукраїнським (оріянським) обрядом освячення занурив на секунду у воду. Мудреці (і це було 500 літ перед народженням Божого дитятка Ісуса) приходили з далеких країн. Несли вони дорогі дари і вітання для новонародженого Божого дитятка Будди. У Будди було 12 учнів (апостолів), і один з них Девадатта став зрадником. 12 — число, яке символізує дванадцять місяців.
Будда ходив по воді й не тонув. У чарівних буддистських храмах є святі ікони (вони декілька сот літ перед Христом намальовані) ходячого Будди по хвилях морських. Спаситель Будда по власному бажанні зійшов з Небесного Престолу у благодатне лоно Діви Маї, щоб воплотитися, щоб бути Живим Богом, Боголюдиною, і спасати грішників, і вчити людей милосердя.
42. Єгипетська богородиця Ізида народила боже дитятко Ґора. Її переслідував жорстокий цар Сет і тому вона тікала з Божим дитятком на острів Хемнос. Тікала (і це було 1200 літ перед народженням Христа) Богородиця Девака (в Індії) з Божим дитятком Крішною з міста Матхура від жорстокого царя Канси.
Тікала Богородиця Марія (в Юдеї) з Божим дитятком Ісусом у Єгипет від жорстокого царя Ірода. "Існує подібність в історії народження Крішни і Ісуса", "культ Крішни був велично проявлений в Індії далеко перед Християнською ерою" ("Енциклопедія Релігії і Релігій", Ню Йорк, 1958 р.).
Справді, "існує подібність в історії народження Крішни і Ісуса" тому, що творці біографії Ісуса взорувалися на біографії Крішни, Будди, Озиріса. Цар Ірод не умертвляв вифлиємських дітей. Він (і про це твердять навіть історики католицизму) помер чотири роки перед народженням Христа.
43. Діва Рея (Силвія) непорочно зачала братів Ромуля і Рема, які виросли на молоці святої вовчиці і стали засновниками Риму. Римляни свято вірили, що імператор Август (він жив в 27 році до Христа і в 14 році після Христа, отже, 41 рік) був непорочно зачатий. Народила його непорочна Діва від Бога Аполлона.
Верховними жерцями Риму (понтифіками) був імператор Август проголошений Спасителем Світу. Оглядаючи археологічні скарби в Музеї Вавилону, я звернув увагу на клинопис, викарбуваний аккадами більше, як чотири тисячі літ тому, на якому зазначено: "Я Саргон, могутній цар Аккади, непорочно народила мене мати". Семіти "багато адаптували сумеріянської культури" ("Історія Цивілізації", Павло Бертштейн, Роберт Ґрін, 1961 р.).
44. "Ангел господній" поінформував неплідну дружину жида Маноя, що вона "завагітніє і вродить сина" (кн. Суддів, гл. 13, вірш — 3).
Старі єгиптяни вірили, що фараон Аменхотеп Третій (він був володарем в 1398-1361 роках до Христа) Живий Бог. В історії релігій ніде не занотовано, щоб віруючі вірили у мертвого Бога. Ікони, тобто, ідоли, це тільки уява людей про живого Бога. Бог Тот сповістив Діву Мутемуа, що вона від духа святого народить Боже Дитя" (з єгипетських гієроґліфів).
У святині Люксоре можна сьогодні оглянути монументальну статую "Живого Бога Аменхотепа". Богородиця Мутемуа зображена із хрестиком у руці. Хрестик вважається символом життя у всіх релігіях тому, що при допомозі двох перехрещених паличок родиться світло, "агні" ("Веди").
45. Різдво Христове — це копія Різдва Бога Митри, Бога Аттиса, Бога Озиріса, Бога Таммуза, Бога Будди, Бога Крішни. Є різниця та, що Ісус — юдеєць, Крішна — індус, Будда — оріянин. Копія завжди гірша оригіналу.
"Християнство заступило перше Свято народження Сонця (Діес наталіс соліс) Святом Народження Христа, але обряди старого Свята скрізь позосталися мало змінні. Церква сильно боролася зо старим святом народження сонця, але була не в силі його зовсім вивести" (Митрополит Іларіон (Огієнко), "Дохристиянські вірування Українського Народу", стор. 277, Вінніпег, 1965 р.).
"Церква сильно боролася зо старим Святом народження Сонця, але була не в силі зовсім його вивести" тому, що народ не хотів погодитися, що юдеєць Ісус має бути для них дорожчий за Сонце, дарма, що жерці всюди говорять, що юдеєць Ісус, то сонце, світло, і люди повинні в цього світла благати світла і спасіння.
46. В "Соборному Різдвяному Посланії" 1973 року архиєреї і єреї Сліпий, Германюк, Сенишин, Бучко, Букатко, Саварин, Гопко, Борецький, Роборецький, Шмондюк тривожно пишуть, що: "Людство дрежить зі страху перед собою і з німим зворушенням усі мусять благати в Христа світла і помочі!", "стоїть людство перед Вифлиємським дитятком".