В "Соборному Різдвяному Посланії" вони бажають, щоб українські батьки, матері і діти мали серця, наповнені "тими думками й тим щастям, що ними були наповнені в часи Першого Різдва Пречиста Діва Марія, Святий Йосиф і побожні пастори". Виходить, що "Людство... мусить благати світла" в сина Давидового. Бідне те людство, яке жебрає світла!
47. На Земній плянеті двадцять вісім відсотків християн; сімдесят два відсотки — це буддисти, гіндуїсти, конфуціоністи, мусульмани, комуністи, юдаїсти, шінтоїсти, та визнавці інших релігій. Людство, яке не поклоняється Ісусові, не мусить "благати світла". Світло достойним дається без благань!
Українські батьки, матері і діти, істинно, істинно кажу Вам, не заповнюйте свої добрі серця чужими думами і чужим щастям. Не в Московитії, не в Ватикані, не в Юдеї (не в серці Діви Марії і її мужа Йосифа) Ваше Українське Щастя лежить, а у Ваших серцях. Живіть так, щоб Ваші серця багатіли і квітнули Вашими думами про волю і щастя Вітчизни Вашої.
48. В "Різдвяному Посланії" 1973 року архиєреї Михаїл, Андрей пишуть: "Говорить Господь Небесних Сил (Саваоф): "Ще раз, і це буде скоро. Я потрясу небом і землею, морем і суходолом"". "Одурить Візантійський Саваоф", — зазначує правдоносний пророк Тарас Шевченко. Українські батьки, матері, діти, істинно, істинно кажу Вам, не світлу душу має той, хто Вас, духовно поневолених, лякає Господом Небесних Сил ізраельських. У юдейському Святому Письмі сказано, що "Саваоф" — Бог Ізраеля" (Єремия, гл. 16, 9).
Архиєреї і єреї, відгукуючись на Ваші Різдвяні Посланія", кажу Вам: "Благії, покиньте чужі вівтарі, ідіте до Святині Рідної Української Національної Віри. Звільняйтеся з вікових духовних кайданів. Пробудившись, пробуджуйте нарід свій, по-рідному учіть його рідного. Я не гніваюся, що Ви такі ж нещасні і принижені, як і бідне невільниче стадо Ваше. Благії, покиньте чужі вівтарі, ознаменовані юдейським кивотом. Психологія християнізму застаріла, і Ви з нею духовно і морально застаріли, емоційно зубожіли, лишаєтеся за бортом Священної Української Духовної Революції".
49. Іде Різдво Світла Дажбожого — Різдво Вільної Мислячої Людини, Різдво Її благородних почувань, Її світорозумінь, Її натхненного "Я". Різдво Світла Дажбожого — Свято Життя, Свято Світла, Свято Предків, Свято Волі і Щастя.
Стрічаємо Ми, внуки Дажбожі, Різдво Світла Дажбожого Святою Вечерою, Святими Мислями і Святою Єдністю Душі. Ми обрядово кличемо (бо така в нас духовна культура) на Святу Вечерю предків наших. Між ними і нами завжди існувала і завжди існуватиме тілесна і духовна цілісність.
Кличемо світлооку Матір Лель, кличемо відважного Тата Оря. Кличемо всіх достойних керманичів племен Українських. Кличемо тих, які в буремних боях полягли, щоб на рідній землі жили ми і родилися діти наші. Кличемо священних шукачів Української Правди Тараса, Лесю, Івана, Бориса, Олену, Олега. Кличемо, виходячи на перехресні дороги, всіх дітей померлих у муках голодної смерти і кличемо їхніх трудолюбних родичів, закатованих Московитією у диких проваллях Колими, Соловків, Ладоги, Потьми, Тюменії та інших проваллях кривавої Москвинської імперії. Кличемо священних оборонців волі, слави і чести трудового народу — всі, всі, всі ідіте до нас на Святу Вечерю! Ідіте гнані, голодні і принижені брати і сестри наші — наші двері для Вас відчинені, наші столи для Вас прибрані!
50. Стрічаймо ми, внуки Дажбожі, Різдво Світла Дажбожого! Різдво Світла Дажбожого — Перемога Світла над Тьмою. Перемога Добра над Злом, Перемога Життя над смертю! Без Різдва Христового, без Різдва Крішни та інших Синів Божих, людство жило і жити може. Без Різдва Світла Дажбожого не може існувати Людство!
Сонце не вічне: може статися у просторах космосу такий вибух, що погасить Сонце, або перетворить його у газові хмари. І зникне наша Сонячна система. Може статися так, що наша Земна плянета, порушена могутніми вибухами на Сонці, полетить в інші сонячні системи. І там, знайшовши нову зорю (сонце), започаткує на собі нове життя, давши йому інші напрямки розвитку. Може вона (Земна плянета), утративши Сонце, перетвориться у порох — перетворяться у порох її ріки, гори, моря, міста і її мудрі жителі і їхні цивілізації, культури, релігійні поняття.
І коли цього досі не сталося, то тільки тому, що щороку відбувається врочисте Різдво Світла Дажбожого — щороку діє животворна сила Дателя Буття. І вона радує не тільки нас, внуків Дажбожих, вона радує всіх, весь рослинний і тваринний світ.