Ми, рунвісти, вірячи у Різдво Світла Дажбожого, почування наші і мислі наші гармонуємо із силами дії Сонячної системи, з діями близьких і далеких космічних сил, ми діти Світу.
Різдво Світла Дажбожого (пробуджуючі дії Його на всі прояви Життя) усвідомлюють найпередовіші діячі наук (астрономії, біокібернетики, біології, фізики, хімії, математики). Та одні з них вважають, що це тільки величаве космічне "явище", інші — що це "тільки воля Саваота", "тільки воля Брагми", "тільки воля Аллаха".
51. Людина з допомогою телескопів сьогодні поширила свій зоряний світ. Вона зфотографувала три мільярди зірок, між якими є зірки в сотні разів більші і яскравіші, як наше Сонце.
В просторах Всесвіту родяться і вмирають зорі, сонячні системи і людські цивілізації, які можуть бути на мільйони літ старіші за нашу цивілізацію. Світ — вічна змінність, вічне старіння і вічне молодіння.
"Знаю, є Різдво Світла Дажбожого, але я не вірю в Нього, я атеїст". Коли ти знаєш, що є Різдво Світла Дажбожого, коли ти знаєш, що є Життя, є Любов, є Воля, але не віриш у ці сили, значить ти маєш розум без емоцій, без красивих почувань, без одухотворення. Не може людина жити без життя, не може людина дихати без дихання, не може людина бути людиною, утікши сама від себе. Не може людина творити радісне сьогодення, утративши віру, що завтра буде день.
52. Астрономи, біологи і фізики, дивлячись на "Біблію" як на єдине джерело релігії, стають атеїстами. Їх дратує нелогічність біблійних тверджень. Люди, не майте упередження до холодної води, попікшись гарячою.
Ті, що вірять у старі і віджиті релігійні твердження, як у догму, ідуть назад. Ті, що на збанкротованих догмах перестарілих релігій творять атеїзм, стають поклонниками атеїзму, атеїзм — їхня релігія.
Ті, що в наукові істини, усталені біологією, астрономією, фізикою, вірять, як у догму, стають неуками. Щороку старіють наявні відомості про космос, людину, атом, архітектоніку живої і мертвої клітини.
Світ вічно старіє і вічно молодіє тілом і духом. Замість перестарілих наукових і релігійних понять приходять нові, і коли б у світі не існувало таких змін, світ став би цвинтарищем.
Людство можна, керуючись філософією атеїзму, вставити у рамки сухої (базованої на електроніці і біології) науки життя, і тоді появиться людина — машина. Істинно кажу, наука не зробить благородного поступу, коли вона не матиме людей натхненних, дерзаючих, свідомо чи підсвідомо віруючих у Різдво Світла Дажбожого. Щоб людину-машину врятувати від звиродніння, треба її навчити "поклонятися" Красі (квітам, духм'яним степам, добрій людській душі, Чотирьом Симфоніям плянєти Земної). Краса — джерело життя красивого і розумного.
53. Наші предки відчували Різдво Світла Дажбожого так, як відчуває новонароджена дитина тепло материнського молока. Вони первомислями і душею так горнулися до Світла, як горнеться до Світла ніжний пролісок.
Різдво Світла Дажбожого множило їхню віру у завтрашній день. Віра облегшувала їхній холодний і голодний сьогоднішній день. Їх гріла віра, що прийде квітуча весна. Їхня віра — віра свята і велика тому, що вона в їхній душі родилася вільно, була вона рідна і дорога. І без їхньої віри не може людство бути достойним людством.
Відберіть у біолога, фізика, астронома віру в те, що після зими прийде весна, і він, утративши цю святу віру, утратить здібність думати, спорожніють наукові лябораторії. Немає віри в життя, значить немає натхненного життя. Немає натхненного життя, значить немає думки. Там, де немає думки, немає людини.
Дорогі Мої Побратими, Дорогі Мої Посестри, я йду в гості до Вас, сію зерна волі духовної. Радуйтеся — зерна проростають! Вони забуяють високою народною душевною творчістю. Вони забуяють тонким відчуттям краси життя. Вони забуяють довершеною культурою мислення, життєвою бадьорістю, естетичним смаком, тяжінням до внутрішніх і зовнішніх пізнань "я" людського.
54. Іду в гості до вас, щоб душі наші багатіли вірою в себе, вміли вдосконалювати і утверджувати свою суть, вміли відчувати себе у вічності Дажбожої вічности, вміли нести в собі минуле і сучасне, щоб своїм життям приготувати для прийдешніх поколінь дари нетлінні — мудрість творчого життя. І написати заповіт для людства: людство, вернися до матері-Природи і з'єднайся з Нею. І дихай Нею, і слав Її. І пам'ятай, що без Різдва Світла Дажбожого людство згине і прекрасна Земна плянета перетвориться в кулю, покриту вічним ледом.
Радій, Душе Людська, розквітай, Розуме Людський, іде всесвітньо могутнє, іде всесвітньо величаве Різдво Світла Дажбожого!