Выбрать главу

У Мехіко — Орден Азтекського Орла, у Не­палі — Орден Зорі Непаля, Нідерлянди — Орден Льва, Перу — Орден Сонця, Польща — Орден Білого Орла, Швеція — Орден Північної Зорі, Єгипет — Орден Нілу. Кардинал, який має на грудях орден Христа у Ватикані чи в Кремлі, обмінюється дарами з комуністом Подгор­ним, який має на грудях орден Лєніна, — два про­тилежні погляди на світ — їх зближують титули, влада, впливи на маси, сила авто­ритету.
50. Москвинські большевицькі титули. Архітектоніка "правітєльства" большевицької Московитії та, що була в епоху династії Романових — лєнінці нічого не змінили.
Большевики кинули в народ гасло "геть баронів, графів, дюків, царів!" І використали вірші Тараса Шевченка: "Трудящі, "нащо здалися вам царі... ви ж таки люди, не со­баки!""
Справа, очевидно, не в титулах, а у їх значеннях. У крісло задушеного барона сів секретар райпарткому. Він має права більші, як барон. Він поводиться з кріпаками (колхозниками) гірше, як барон.
Колхозник — кріпак, бо він державним за­коном закріплений працювати в колхозі. Він не має пашпорту — посвідки, яка б ствер­джу­вала гідність його особи. Він не має жодних правних документів при собі. Він не має жодного права переїхати жити до міста. Жи­вучи в місті без пашпорта, він буде ареш­то­ваний, як злочинець. Він буде покараний і так, як у часи феодалізму, привезений до "общини" (колхозу). Немає в світі страшнішої неволі, як та неволя, яку сконструювали червоні моск­винські барони (секретарі райпарткомів).
Щоб збунтованих кріпаків (колхозників) могли червоні жандарми успішніше присми­ряти, президент Річард Ніксон, заприяте­лю­вав­ши з диктатором Леонідом Брежнєвим, передав Москві "модерні поліційні і кримі­нологічні еквіпменти". Сенатор Г. Джексон твердить, що "висилкою цього "еквіпменту" Америка допомагає КҐБ тримати дисидентів під ще гострішою контролею".

51. Секретар обкому партії — червоний граф, якому червоні барони зобов'язані давати звіти про продукційні вироби кріпаків (колхоз­ників). Коли червоний барон не виконує розпорядження червоного графа, у нього титул відбирається.
Не дивуймося — так було і в часи династії Романових. Барон А. Черкасов, граф Н. Бул­гарі, князь С. Трубецькой, князь Е. Обо­лєвський, князь Д. Щепін-Ростов не виконали розпоряджень імператора Ніколая і тому були арештовані. Вони незважаючи на те, що мали на грудях ордени слави і доблесті, отримані в 1812 році під час війни з Наполеоном, були вивезені на каторгу в Сибір. Їхні друзі (дво­ряни — визначні царські офіцери) Рилєєв, Пестель, Муравйов-Апостол, Бестужев-Рюмін — розстріляні.
52. У Києві живе красний дюк (секретар компартії України, яка фактично є Тайною Канцелярією — відділом компартії Москови­тії). Красний дюк — це губернатор, який має ті самі права, що колишній царський губерна­тор-монгол Бібіков, душитель Малоросії.
Красний дюк виконує розпорядження крас­­ного царя (генерального секретаря ком­партії імперії Московитії). Секретар — титул вдало підібраний. Слово "секретум" означає "секретно", "секретаріус" значить "секретний". Він (секретар компартії імперії Московитії) зі своєю шайкою засекречує від трудящого народу всі свої злочини спритніше, як цар.
Червоні барони, графи, дюки — підтримані червоним дворянством (привілейованою елі­тою імперії Лєніна). Я вже говорив, що гре­цьке слово "герой" значить "півбог". І про це всі ми знаємо з грецької мітології, і знаємо з писань Гесіода. Греки героям (півбогам) при­но­сили в жертву волів, овець і обов'язково вночі.
53. І такими півбогами (героями) були у Греції Ахіл, Геракл, Еней. Юлій Цезар вважав себе потомком героя Енея. І большевицька Московитія має культ героїв (півбогів).
Герой, тобто, півбог Совєтського Союза — титул установлений після вимордування голодом шість мільйонів Українців — 16 квітня 1934 року.
Півбог Совєтського Союза отримує "Жа­лованную Грамоту”, запроваджену ще Кате­риною Другою, "Грамоту Президії Верховної Ради СССР", отримує медаль "Золота зірка" і "Орден Лєніна".
"Герой Соціялістичної Праці" — отримує гра­моту красного дворянина, "видану Пре­зидією Верховної Ради СССР", отримує ме­даль "Серп і молот", "Орден Лєніна" — титул, установлений 27 грудня 1938 року.
Герої СССР — красні магнати, лєнінська буржуазія. На аеродромах, на залізницях, в міліції, в різних державних установах люди їм зобов'язані давати дорогу, державні урядовці перед ними клонять чола, в учбових закладах діти героїв — привілейоване чадо лєнінське.