У "Рик Ведах" слово "сака" значить "воїн", "друг", "охоронець". Сака має зброю, яка зветься, як пише Геродот, "сакіра" (сокира): він сака (січовик, член січі). "Іті сака" (санскрит) значить "ідуть січовики". У Північній Індії, як вже знаємо, була держава Сакия, сакиї були скитами. Їхні військові сокири були формою подібні на гуцульські топірці. Воїн Сакиї звався "кусака".
66. Слово "курінь" постало з слова "кула", "коло" (родинне коло). У санскриті слово "кулаяті" значить "курити" (диміти). Литовці кажуть "куренті". Титул "курінний" значить "володар родинного кола".
Титул "хорунжий" постав від слова "корогва". Хорунжий був тією людиною, яка носила корогву. На корогві були намальовані син Юдеї Ісус або свята Марія.
67. Етимологи пояснюють, що слово "полк" походить від німецького слова "фолк" (народ). Вони вважають, що їхнє твердження правильне. І в такому випадку титул "полковник" мав би означати "народник"?
Ще в часи дохристиянської України було в нас поширене ім'я "Ярополк". Очевидно воно не створене з німецького "фолк". Знаємо, що слово "яр" значить "ярий", "зрілий", "достойний". Ярослав — Достойна слава. Є в нашій мові дуже старі слова "толк" і "товк", і є такі вислови: "то дуже толкова людина, має в усьому толк", толк — синонім — ум, розум, мудрість; Ярополк — Достойномудр. Слово "товк" (товче, товкач, товкає) відповідає по змісту словам "наступ", "дія"; у цих словах варто шукати походження слова "полковник".
68. Від санскритського слова "кш"- постало слово "кошовий". І сьогодні в Індії каста військовиків зветься "кшатрия". У мові сумеріян слово "кіш" вживалося в значенні "постій", "намет". Руїни міста Кіш я ретельно оглядав у Сумерії (Месопотамії). І в Північній Індії було місто Кіш.
Щоб легше відчути значення слова "кіш", варто згадати такі санскритські військові терміни: "кші" (провід, постій, таємне житло, об'єднана група людей), "кшіраджа" (провідник, принц), "кшетра" (простір), "кшатрия" (військовик). У мряці минулих тисячоліть притаєне первісне значення титулу "кошовий".
69. Є вчені такі, які доводять, що слово "отаман" складається з татарських слів "ата" (батько) і "томан" (десять тисяч). У тюрській мові слово "атаман" значить "старший пастух". У казахів, які є буддистами, слово "ата" значить "тато". І вже пробував один науковець-раб доводити, що слово "тато" походить від казахського "ата".
Литовці кажуть "тетіс"; у санскриті, як я вже не раз говорив, слово "тата" значить "тато". Буддистські монахи принесли для казахів слово "тата", яке казахи й сьогодні вимовляють, як "ата".
Слово "атаман" складається з слів санскритських: "ата" (аті), що значить "іти", "вести", "проводити", і зі слова "ман" (розум, мудрість). Наші предки слово "ман" вживали в значенні "манити", "проявляти мислення". Є в нас слово "манливий", що значить "той, що приваблює", "обіцяє успіхи". Є вислів — "він провідник манливий", тобто "притягаючий". У санскриті слово "атіман" значить "той, хто розумно веде"; в деяких козацьких станицях й досі говориться правильно — атаман.
70. Українські духовні (релігійні) титули. "Учителю, добре, що Ви щиро й просто пояснили, що таке титули і яка їхня історія. Тепер скажіть — які ж будуть духовні титули у Рідній Вірі, яку Ви відроджуєте і новими мислями збагачуєте її святу правду".
Справді, ми точно не знаємо, які духовні титули мали провідники в дохристиянській Русі (Україні).
Слово "волхв" дуже близьке до санскритського слова "вал", що значить "валувати", "кривуляти", "чарувати", і багато нам говорить санскритське слово "валана", що значить "волати" (мовити, молити). Брагмани вживають слово "валака", як "балака". В Індії поширене дівоче ім'я Балака, очевидно, в значенні "приємна", "мила", "ніжна словами".
71. Я вже писав, що слово "баян" наші предки вживали у значенні "поет", баян бає (пісні складає). "Віщун" (той, що передбачає); "чарівник" (той, що чарує, очевидно, при допомозі чарки, в якій є напій). "Светаді" (той, що священнодіє, священик).
Не міг я з цих старих титулів створити нові титули. І не можу я впроваджувати чужі титули хоч би такі, як "єпископ" (наглядач). Мої люди, незважаючи на те, що вони випили дуже гірку чашу многовікового рабства, не терплять жодних наглядачів.
72. Душею чую, що мої рідні люди потребують рідного тата, який би їх любив так, як любить тато дітей своїх. І ділив з ними горе і щастя. І головне — учив їх віддано і терпеливо законів вільного життя, добрих манер, духовної довершености.
Духовні тати Рідної Української Національної Віри мають п'ять таких титулів:
ПРОПОВІДНИК — РУНТАТО (Заступник РУНТАТА).
РУНТАТО (Рідний Український Національний Тато).
АТАРУНТАТО (вертаючись знову і знову до санскритського слова "ата", я перечислю декілька слів, взятих з "Рик Вед" — "атаяса" (дуже ясно), "атавартула" (дуже вертливий), "ататапа (іде тепло), "атавак" (іти говорити), і особливо звернімо увагу на слово "ататата" (той, що робить сам себе досконалим).
73. ГЕТАРУНТАТО (у санскриті слово "гета", як я вже говорив, значить "зброя", "світло" "мужній хід"). У "Рик Ведах" є такі слова — "гетака" (той, що творить доцільність), "гетабаліка" (сильно, переконливопромовляючий). Наші далекі предки мали ім'я "Гета" (Гети, Хети, Гіттіти); брагман під час молитви каже "гетавідия" (достойновидючий).
І в нашій сучасній мові (може в трохи іншому значенні) уціліло це протослово; є вислови: "стоїмо, як дужа гать", тобто, як мужня сила. У Івана Котляревського в "Енеїді" є слова "хоч гать гати".
Слово "гет" в первісні часи означало "утверджуючий", "провідний"; великий Гіттітський володар (ровесник фараона Рамзеса Другого) мав ім'я Гетасила (Гатусила); очевидно, слово "сила" гіттіти вживали в значенні "скала", "непереможність".
74. МАГАРУНТАТО (вже не раз я говорив, що слово "мага", яке особливо велично зарепрезентоваие у "Рик Ведах", значить "могутній", "маєстатичний", "маґнус").
Дорогі Побратими і Посестри, ми тисячу літ жили у темряві чужовір'я, і коли б ми зовсім осліпли і спотворилися б, значить нас би вже не було. У нас була відібрана гідність; ми не мали права розвивати свою уяву. Ми не мали права ошляхетнювати свої почування. Ми не мали права розвивати свої мислі: були в ярмі греко-юдейо-латинських догм і канонів. Ми прогорювали десять століть і вижили — не зовсім зруйнована наша тілесна й духовна субстанція.
Ми тепер повинні самовідродитися і самоупорядкуватися; ми повинні збагатитися знаннями; ми повинні всюди і завжди бути собою! Нам не потрібні ні чужі титули, ні чужі імена, ні чужі релігії, ні чужі авторитети, ні чужі землі, ні чужі ріки; нам потрібне наше — нам передане на віки і віки предками нашими, ми внуки Дажбожі, у нас все своє!