22. «Пощо украв єси Боги мої?»
- Учителю, був я біля парафії. Два парафіяни ті, яких Тарас Шевченко назвав «німими рабами», почувши від мене слова «Рідна Українська Національна Віра», сказали — «у Силенка віруєш? Щось то не все гаразд було з нашими предками, що вони мали багато богів? От жиди завжди вірили в одного Бога. І тому з Жидівського роду Ісус Христос вийшов». Чи справді у жидів ніколи не було богів?
- Побратиме, «Біблія» пише, що Іаков (Ізраел) і Рахеля — родоначальники народу Жидівського, поклонялися багатьом богам-ідолам. Жиди, будучи кочовиками, возили з собою на верблюдах богів своїх. І всі жидівські боги (навіть ті боги, які покрала Рахеля у свого батька), пошановані у «Біблії». Ніде не написано, що вони потворні, бісовські, нечистиві, бридкі.
23. Тому жиди мудрі, що вони люблять своїх богів (ідолів), їм поклоняються і не хочуть «служити іншим богам» (5 кн. Мойсея, гл. 13, 6). Всі «інші боги», тобто «боги чужих народів» для жидів є неправдивими богами, у них виявлена чужа культура, чужі закони і їх треба нищити, палити. Чому? Щоб чуже не панувало над рідним.
У всі часи всі племена вірили, що рідний Бог — рідна мати, і тому рідний Бог — правдивий. Чужий Бог — чужа мати, і тому чужий Бог — неправдивий. Рідна мати — правдива мати, чужа мати — неправдива мати.
24. У жида пастуха Лабана було дві доньки (старша Лея і молодша Рахеля). Іаков (Ізраель) одружився з цими сестрами. Щоб рід швидко множився, він (Іаков) також жив із служницями Зелфою і Баллою. І вони також йому родили дітей. Іаков, розбагатівши, забрав своїх чотирьох жінок і юрбу дітей, і отару свою, і втік від тестя Лабана.
Лабан догнав зятя Ізраеля і сказав: «Чого втікав потай від мене?», «Пощо украв єси боги мої?» (1 кн. Мойсея, гл. 31, 25—30). Діти і внуки Авраамові мали паµанську (многобожну ідолопоклонну віру). Били вони поклони багатьом богам, отже жидівсько-християнський отець Авраам був ідолопоклонником і цю віру й дітям своїм передав.
У жидів був закон: смертю карати того, хто краде ідоли (боги). Наприклад, Іаков відповів тестеві Лабанові: «У кого ж знайдеш боги твої, той не житиме на світі», «Не знав же Іаков, що Рахеля покрала боги» (1 кн. Мойсея, гл. 31, 30-32).
25. «Не плач, Рахеля», — співає темний раб-українець. Не плач, Рахеля, ти вміла богів своїх добре сховати. Лабан ретельно шукав богів своїх, та Рахеля виявилася хитрою. Вона ідолів-богів Ізраельських поховала. Просто «узяла ідоли та й положила під верблюже сідло та й сіла на них. І каже батькові своєму: «Не гнівайся, панотченько, що не можу встати перед тобою, бо звичайне женське в мене. Шукав він та й не знайшов ідолів» (1 кн. Мойсея, гл. 31, 34-35).
26. — Учителю, чому Рахеля в свого батька покрала боги?
- Боги ознаменовували право на продовження роду. І вони (боги), як святість заповітна, передавалися в Русі (Україні) з роду в рід. Вони ознаменовували маєстат родової незалежности, таїну родової слави і мудрости. І так було і в старому Ізраелі.
І не треба Ізраеля і його дружину Рахелю, і їхніх земляків осуджувати, що вони були ідолопоклонниками (благоговіли перед статуями своїх племенних богів).
27. І не треба рідних Предків наших, добродушних і мудрих русичів (українців), обкидати болотом, звучи їх ідолопоклонниками. І треба простити українцям — архиєреям релігії грецько-латинської, які брудом обмазують рідну віру Руси (України). Треба їм (архиєреям чужовір'я) простити тому, що вони духовні каліки нещасні. Утратили вони здібність по-рідному думати, утратили почуття національної гідности; чужовір'я їх деморалізувало.
28. Найчеснішими у світі ідолопоклонниками є брагмани — великі мудреці, творці високих моральних, духовних і тілесних чеснот, творці глибоких філософських істин і богорозумінь.
Брагман не їсть м'яса і не п'є жодних хмільних напитків, жодні в світі чужі релігії він не зневажає. Розмовляючи з брагманами в Бенаресі, Чандиґарі, Делі, Бомбеї, я чув від них такі слова: «Так, ми, індуси, поклоняємося своїм рідним ідолам, тобто, образам. Усі індуські ідоли мають індуські риси обличчя, нашу чарівну індуську одежу. Індуські ідоли, тобто образи — то наші праотці, праматері, вони є нашими богами, ми — їхні діти. І всі ми знаємо, що образ (ідол) це тільки наша уява про Бога єдиного. Бог дає нам право уявляти Його так, як нам це дозволяє наш розум, культура наших почувань».
«Ідол — це не Бог, це тільки наша уява про Бога, ідол не творить чуд, і ми не віримо, що християнські ідоли (ікони) творять чуда».
29. Християнські ідоли. Християнські «Святі — це боги».
- Учителю, поясніть, що на Вашу думку означають слова «ідол», «бовван», «кумир», «ікона» і якого вони походження?