- Від грецького слова «еідос», що значить «вигляд», «форма», «образ», «картина», «статуя», «ікона», «портрет», виникло слово «ідол». У англійській мові слово «ідолізує» часто вживається в значенні «обожнює». Англійці свого короля «ідолізують». В Америці молодь ідолізує великих героїв спорту, визначних співаків, артистів. Християни «ідолізують» своїх святих.
30. Турецьке слово «балван» значить «статуя», «стовп, на якому є прапам'ятний напис». У литовців слово «балвонас» значить «образ», «пам'ятник».
Дехто вважає, що слово «кумир» походить від фінського слова «кумартаа», що значить «кланятися». У осетинській мові «кумир» значить «титан», «велетень». У деяких семітів «кумра» значить «священик».
Старі греки звали старих українців «кімерами» (кімерійцями чи сумерійцями). Знаємо, що «к» часто переходить у «с» чи «ц»: ми кажемо «циклоп», а греки — «киклоп».
31. Ізраельтяни звали русичів (українців) «маґоґами» і «ґомерами». «Ґомер» значить «Кімер». З слова «кімер» постало слово «кумир». Знаменитий Вільям Сміт у «Біблійному Словникові», виданому у Філядельфії в 1948 році, на сторінці 221 пише, що слово «ґомер» означає «достойний». І тут же зазначує, що «ґомер» споріднене з словом «кімер», кімерієць.
А на сторінці 375 він (Вільям Сміт) твердить, що слово «маґоґ» значить «країна Божа». І тут же пояснює, що «Маґоґ» репрезентує в «Біблії» знамениту расу Скитів. Козаки — потомки Скитів (Саків). У кінці «Біблійного Словника» подані мапи: і там, де сьогодні є Україна, зазначено «Ґомер», тобто Кімерія (країна кімерійців — українців).
32. Архиєреї грецької ортодоксії, вторгнувшись в Кімерію (Русь-Україну), кожну статую, яка зображала образ того чи іншого володаря русичівського (українського), звали «кумиром».
У Священних гаях (особливо у Священних гаях над Дніпром біля Києва) стояли кумири (постаті визначних українців-внуків Дажбожих). І біля них на підвищеннях лежали прославлені у боях списи, мечі, щити. «Поваляйте кумири на Русі», — рекли грецькі попи.
Чому пам'ятники великих синів Руси (України) треба поваляти, спопелити, болотом обкидати? Бо вони ідольські, бісовські, нечестиві, біля них весною молодь збирається, квіти їм несе, і писанки біля них кладе, веснянки біля них співає, тобто нечестиве ідолопоклонство практикує. І таким чином свою увагу відвертає від честивої грецької ортодоксії.
33. — Учителю, що ж тоді «ікона» означає?
- Грецьке слово «ікона» значить «ідол», тобто — уява, образ, портрет. Греки брали дошку і фарбу, і робили ідола (тобто, образ святого Миколая, Юрія, святої Варвари). І такі ідоли (ікони) потім вони експортували туди, де утверджувалася грецька ортодоксія (в Болгарію і Русь).
Питаєш, як ікони робилися? Митрополит Іларіон (Огієнко) у книзі «Іконоборство», виданій у Вінніпезі в 1954 році, на сторінці 21 пояснює християнам, що «Ікони робилися звичайно чи зараз, чи по смерті. І Греція (Візантія) дала й свою назву цим портретам: еікон (читається ікон), наше ікона (чи образ), перше значення якого — всякий портрет».
34. Слово «іконостас» значить «група портретів». Наприклад, перед іконостасом, на якому зображені стародавні жиди, стоять у церкві грецької ортодоксії українці і б'ють їм поклони. Вони (українці) ідолізують (обожнюють) жидів. Слово «іконодул» значить іконопоклонник, «іконограф» — іконописець, «іконолятрія» значить те саме, що й «ідолятрія».
Перші християни уявляли Христа у вигляді вівці і вони малювали на дошці вівцю, і ставали перед таким ідолом (образом) на коліна і били поклони, також вони уявляли Христа в образі рибини. І Шостий (Трульський) Вселенський Собор в 692 році у 82 законі наказав, щоб християни малювали «Господа Бога Христа не у вигляді вівці, а — людини». У законі 82 пишеться: «Христа Бога нашого на іконах малювати за людською природою, замість давнього образу у вигляді вівці».
35. Бідні чужовіри українські, у них богами греки, жиди, латини, москвини.
- Учителю, чому кажете, що українці, які сповідують чужі релігії, є чужопоклонниками?
- Побратиме, з особливою увагою слухай. Жиди любили Ісуса тому, що він потомок з роду славного царя Давида. І одночасно жиди не любили Ісуса тому, що він «чоловіком бувши, робив себе Богом» (Іоан, 10, 33). Вони Ісусові в очі щиро говорили: «чоловіком бувши, робиш себе Богом». Зазначую, що Ісус не робив нічого надзвичайного, уважаючи «себе Богом»: Олександер Македонський, який жив триста років перед Ісусом, «уважав себе Богом», римські імператори вірили що вони боги.
36. — Учителю, чому Ісус «Чоловіком бувши, робив себе Богом?»
- Читаємо: «Брали тоді знов каміння жиди, щоб каменувати Його», «говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом» (Іоан, 10, 31-33).