16. "Учителю Лев Силенко, мене питають недруги: "Скільки нас є і яка в нас мета?""
- Побратиме, життя — жива сила. Свідома сила має свідому мету. Ідучи до мети (немає на світі людей без мети), треба знати, які чинники корисні для мети, а які — шкідливі. Шкідливі чинники (незалежно від того, якого вони походження) треба перемагати.
Корисні чинники (незалежно від того, якого вони походження) треба підсилювати, треба їх старанно плекати.
Іти до мети треба з силою вольовости, відважно, з великою вірою у велич мети. І треба вміти уявляти мету в стадії її завершення.
Чим більша мета, тим більше перешкод в дорозі до неї. Мудрі люди, перемагаючи перешкоди, міцніють, збагачуються досвідами борні, загартовуються.
Орли, вовки, олені, бджоли мають свої території. Мати-природа, даючи життя, дає й право боротися за життя, за життєву територію, за місце під сонцем. Хто не здібний боротися за життя, умирає. У людей, які натхненно вміють боротися за життя, красиве життя. І смерть у них красива.
Хто не має своєї території, той не має джерел життя (не має їжі, повітря, шляхів, гнізда). Народ має свою територію (без території він не може бути народом, плем'ям). І він матір'ю-Природою покликаний свою територію любити і боронити її своїм життям — всі способи оборони рідної території достойні.
Ми, рідновіри, маємо багато ворогів тому, що ми вірні сини і дочки багатої Вітчизни. Ми покликані ніколи і ніде не служити чужим авторитетам, які прагнуть жорстоко і улесливо вторгатися в душу народу нашого і володіти територією народу нашого.
У нас є мета — ми прагнемо знати про ворогів нашої Вітчизни все — скільки їх, хто є їхнім провідником і які в них фонди та які в них методи борні, і що вони плянують робити, щоб нас на нашій території поневолити.
Вороги наші не повинні знати, скільки нас є, і які в нас фонди, та які в нас методи оборони і які в нас пляни.
"А хіба не можна так жити, щоб не мати ворогів?" Можна. Та коли ми житимемо так, що в нас не буде ні великих ворогів, ні великих приятелів, то це означатиме, що ми не варті ні злого слова, ні доброго.
Коли ми люди достойні (вміємо жити і вміємо вмирати), то наступ ворогів проти нас повинен нас зміцнити, сили наші мобілізувати, або прославити, як тих велетнів людства, що полягли на полі бою, обороняючи гідність свого волелюбного "я". Коли ми готові жити достойно і готові вмерти достойно, значить ми краща сила світу. І до нас ітимуть люди великих пристрастей і подвигів — їх магнетизуватиме наша правильна філософія життя, наша священна рідна віра.
17. "Учителю, я визнаю науку вашу, велика вона, та скажіть мені, скільки я повинен давати грошей для Рідної Української Національної Віри? Я тут вживаю слово "повинен" тому, що немає на світі людини без повинностей. Народжений повинен жити. Щоб жити, він повинен виконувати умотивовані природою закони життя".
- Побратиме, перш за все ти повинен знати, що без Рідної Української Національної Віри ти не є ти, твоє "я" не є твоє.
Чому я так кажу? Тому, що людина (кожна в світі людина) йде туди, куди веде її думка. Наприклад, коли ти визнаватимеш грецько-католицьку релігію, значить ти матимеш думку католицьку і ця католицька думка тебе вестиме до Риму; ти є такий, яка в тебе думка, віра.
У Рідній Українській Національній Вірі закодоване твоє минуле (минуле предків твоїх), твоє сучасне (духовна й тілесна сила твоя і дітей твоїх) і твоє майбутнє (духовна й тілесна сила потомків твоїх). Отже, в Рідній Українській Національній Вірі — твоя вічність, твоя рідна думка.
І в цій вічності проявлений твій розум, проявлена містика твоєї інтуїції і психічні властивості твоєї душі.
Тепер став перед собою питання — скільки ти повинен дати сам для себе, щоб бути собою, щоб мати достойне місце на землі? Для Рідної Української Національної Віри не давай більше, ніж ти можеш дати і не давай менше, ніж ти можеш дати.
18. "Учителю Лев Силенко, що ми, рідновіри, повинні знати про точність? Яке її значення в житті людини?"
— Побратиме, в родині Рідної Віри, повинен панувати порядок. Порядок є там, де є точність. Між рідновірами буде високо цінуватися точність тоді, коли вони стануть людьми високої культури. Високу культуру треба плекати щодня так, як садівник плекає свій улюблений сад.
Усяка культура починається від точности. Точність — культура людської душі; точність — дисципліна людського розуму. Знаємо, що латинське слово "дисципліна" означає "порядок", "виховання", "освіта".
Людина душевної культури, доброго виховання любить точність просто тому, що вона (точність) є частиною її характеру, її філософії життя. Полководець Помпей вважав, що втратити життя — горе не велике, але втратити точність — значить утратити щось більше, ніж життя.