Справжній геній нагадує сонце — він випромінює мудрість, яка гріє всіх. Справжні генії не любили пишного життя тому, що пишнотність розлінює їхні мислі і приколихує їхні пристрасті. Геній покоряє сам себе, щоб покорити інших. Всі правдиві генії вірять, що їхня геніяльність обмежена. Геній утрачає силу тоді, коли починає приятелювати з дурістю тому, що вона безмежна, або грошовита.
8. Нікого не карай ні фізично, ні морально. Коли ти мудрець, то ти зумієш доказати людині, що вона винувата, і вона покарає сама себе — це найболючіша кара. Карає сам себе лише той, хто має любов до сумління і шанує сам себе. Той, хто має надщерблене сумління, — немічний. Перемога, виконана немічним сумлінням, спустошлива, і в багатьох випадках має вона криваві сліди. Немічних карати не можна — їхні душі потребують терпеливого лікування, і трапляється, що лікування стає безуспішне тому, що хворі не хочуть визнати себе хворими. Найстрашніша хвороба — безумна впертість, вона несе гибель хворому і тому, хто плекає надію його вилікувати.
9. Живи так, щоб тобі хотілося завтра бути кращим, як ти нині є. Не лінуйся жити — наповнюй всі вінця життя емоціями, ділами, мислями. Ті, які живуть повним життям, лишають слід, по якому радо йдуть нові покоління. Той, хто боявся жити повнотно, щоб не змучитися, не збідніти, згинув з остраху перед смертю. Живи так, щоб у твоєму житті було багато радости, яку ти даруєш іншим. Життєрадісність — надійне зілля від усіх хвороб і передчасного старіння.
Хвороби сильніші, як ліки. Підсилюй ліки нектаром життєрадости, щоб перемогти хвороби. Живи так, щоб твоя радість молоділа в ділах і дітях твоїх. Живи так, щоб мати мудрий мозок і мудре тіло. Мудре тіло ніколи не лишається без праці, бо праця дає йому рівновагу. Тіло, яке втрачає рівновагу, тоне в життєвому морі, як той човен, який не по-мудрому навантажений. Хто має рівновагу тіла і добру працю шлунка, той може йти в різну погоду і мислити розважливо.
10. Працюй так, щоб твоя праця була твоїм щастям — щасливий той, хто не прагне перескочити сам себе. Коли ти переконав себе, що працюєш тому, що мусиш, ти переконав себе, що горюєш тому, що мусиш — знущаєшся над собою тому, що мусиш? Той, хто знущається сам над собою, стає бездушним до інших. Працюй так, щоб ти вірив, що твоя праця тобі корисна — таке переконання облегшить твій труд. Зумій в кожній праці здобути успіх. Успіх — це свідоцтво твоїх здібностей. Неуспіх говорить, що ти людина малоздібна, і легко став жертвою дрібних перешкод.
Щасливі ті, які вміють камінь свого щастя тягнути на високу гору, співаючи пісню про перемогу. Не бійся великого нещастя, воно короткотривале, а на мале — не звертай уваги. Коли ти щасливий тому, що твій приятель нещасний, або тому, що твій народ поневолений, твоє щастя — в небезпеці. Хто в нещасті вірить у щастя, з тим стрінуться щасливі. Щасливий той, хто має з ким поділити своє щастя. Щасливі самітники нещасні. Хто жде щастя в нещасті, тому горе не страшне. Щасливець, який боїться втратити щастя, страждає від щастя.
11. Звички сильні тому, що вони мають над людиною велику владу. Вони панують у "сфері" її підсвідомости. Вони там народжені людиною так тихо, що вона про них забула, дарма, що щоденно перебуває під їхньою владою. Добра звичка облагороднює совість людини і їй на щастя її дисциплінує, вона — її вірний вартовий. Зла звичка — бич для людини, з яким людина "поприятелювала", і тому каже: "знаю, що роблю зле, але інакше поступати не можу тому, що таку маю звичку". Цнотливці, понадписуйте, де цнота, а де гріх, бо одні гріх звуть цнотою, а інші — навпаки. Старі звички мають велику силу, бо вони творилися роками.
Не звички мають панувати над людиною, а людина має панувати над ними. Старі звички, роджені в духовному рабстві, тривкі, але вони шкідливі — раб призвичаєний сам себе тримати в неволі. Лише сильні духом люди рвуть кайдани рабських звичок. Слабі люди, переможені отруєю злих звичок, оправдуючись, кажуть: "Шаную батьків, вони були рабами, такий і я". Занедбати стару звичку легко тоді, коли на її місце приходить нова, яка свідомо застосовується в щоденному житті.
12. Одні люди пізнають світ серцем, інші — розумом, таке пізнання однобічне. Світ треба пізнавати серцем і розумом. Коли ти маєш гострий ум і благородно-емоційне серце, Світ тобі відчине двері свої, і ти в Нього ввійдеш, як Господар Життя. Ставши Господарем, поводься так, ніби на Тебе дивиться весь Твій рідний народ, щоб оцінити Твої золоті руки, Твої світлі емоції, Твій окрилений розум, і не лише оцінити, а й зберегти ці скарби грядущим поколінням. Людина має пізнати людину серцем, а оцінити — розумом, справедливий розум дає справедливу оцінку. Справедливий розум той, який мало бере, а багато дає. Той, хто шукає в несправедливій людині справедливости, той шукає в полові голку. Несправедливі люблять, щоб справедливі шукали в них те, чого в них немає.